Тібор Толлаш (або Тібор Кечкеші Толлаш, ; 21 грудня 1920, Нагібарка, Угорщина — 19 липня 1997, Мюнхен, Німеччина) — угорський поет, головний редактор газети Nemzetőr.
Життєпис Тібор Толлаш народився 1920 року в містечку Нагібарка на півночі Угорщини. У його родині всі чоловіки були військовими. Зокрема, служили у Лайоша Кошута. Він за сімейною традицією навчався у Військовій школі в Шопроні, а потім закінчив Людовіцьку Військову академію в Будапешті. До 1941 року служив лейтенантли в угорській армії.
Під час Другої світової війни та пізніше обіймав посаду командира гетто в Берегшасі. У 1945 році був поранений в обидві руки.
У 1947 році Тібора Толлаша заарештували після наклепницьких звинувачень. Він був засуджений народним судом і відбував термін (9 років) ув'язнення в Будапешті, Ваці та Татабанії. Звільнили лише в 1956 році під час революції 1956 року та повернувся до служби офіцером зв'язку.
Після придушення революції 1956 року залишив Угорщину. 1 грудня 1956 року разом із своїми колишніми товаришами по в'язниці, він заснував емігрантську газету «Nemzetőr» («Гвардія нації»), яка видавалась в Мюнхені. Тібор Толлаш був головним редактором цієї газети протягом 40 років. Він заперечував причетність до військових злочинів, але дотримувався крайніх правих поглядів до кінця свого життя. У 1975 році запланована лекція в Австрії була зірвана через протест Симона Візенталя.
Толлаш був одним з небагатьох уцілілих емігрантів 1956 року, коли радянські війська покинули Угорщину в 1990—1991 роках, та зміг повернутися додому назавжди.
Помер 19 липня 1997 року в Мюнхені (Німеччина).
Твори Füveskert (Антологія), Відень, 1957 р., потім Будапешт, 1995 р. (німецькою мовою: Мюнхен, 1957 р., італійською мовою: Флоренція, 1958, російською мовою: Буенос-Айрес, 1958, іспанською мовою: Буенос-Айрес, 1959, норвезькою та данською мовою: Осло, 1959, англійською мовою: Нью-Йорк, 1966 р.) …Csák ennyi FENY maradt. (Вірші, 1945—1960), Брюссель, 1960. Африканська місія, Мюнхен, 1963. Глорія Victis. Az 1956 Os Magyar szabadságharc költői visszhangja nagyvilágban. (Вірші, зібрані Тіборою Толлаш), Мюнхен, 1966. Járdaszigeten (Поема), Мюнхен, 1967. Eszterlánc (Поема), Мюнхен, 1969. Глорія Victis. Az 1956 Os Magyar szabadságharc költői visszhangja nagyvilágban. (Вірші, зібрані Тіборою Толлаш), Мюнхен, 1973. Irgalmas Фак. (Поема), Мюнхен, 1975. Bányászok, (Поема), Мюнхен — Сан-Паулу, 1976. Évgyűrűk, (вірші, переклади), Мюнхен, 1979. Forgószélben . (Вибрані вірші), Мюнхен, 1983, англійською мовою: Чикаго, 1990. Varázskör (Поема), Мюнхен, 1988. Varázskör — Forgószélben, (Вибрані вірші), 1989. Forgószélben — У Вихор, (Вибрані вірші англійською та угорською мовами), Чикаго, 1990. Hazafelé. Negyven év válogatott versei (Під ред. Шандор Agócs), Lakitelek, 1991. Füveskert 1954—1995, (під редакцією Рудольфа Pfitzner, Каміла Карпати і Bálint Тота), 1995. Bebádogoztak Minden ablakot. (Багатомовна MiniBook), Lakitelek, 1995.
Примітки
Посилання Medvigy Endre: Az emigrációban munkálkodó Kecskési Tollas Tibor küzdelme az 1956-os szabadságharc szellemének és a magyar kérdésnek ébrentartásáért. // Magyar Örökség. Laudációk könyve: 1995—2000. Будапешт, Magyarországért Alapítvány, 2001. pp. 257–260. Novák József: Tollas Tibor «Szememmel lássad az utat…!» // Evangéliumi Hírnök — Az Észak-Amerikai Magyar Baptista Szövetség havilapja Чикаго, Вересень 1997 року. Saáry Éva: Varázskör — Tollas Tibor emlékére. // Kanadai Magyarság, Toronto, 2002. vol. 52. Márai Sándor tíz levele . // Vigilia, Будапешт, Січень 2001. Juhász László: Varázskörben. Egy barátság emlék-forgácsai. // Új Horizont. 1998. 5-6. sz. p. 100-104. Lőcsei Gabriella: In memoriam Tollas Tibor. In: Magyar Nemzet. 30 August 1997. p. 18. Modor Ádám: In memoriam Kecskési Tollas Tibor (1920—1997). // Napi Magyarország. 6 квітня 1998 року. p. 3. Modor Ádám: Kecskési Tollas Tibor emléke. // Népszabadság. 3 квітня 1998 року. p. 13.