Одним із перших перекладачів Франкових творів був сам автор. З огляду на можливість публікацій у польськомовних або німецькомовних виданнях частина його художніх і публіцистичних творів мають по два авторські тексти – українською і польською або німецькою мовами, а деякі твори були спершу надруковані чи написані польською або німецькою мовами, а тоді перекладені українською.

Деякі Франкові твори іще за життя автора мали по декілька перекладів іншими або й однією мовами. Наприклад, новела «На дні»: існував Франковий польською мовою, ще один переклад польською мовою Марії Семашко «з ініціативи і під доглядом Елізи Ожешко», переклад чеською мовою Богуслави Соколової, німецький переклад Карла Гельбіха, російський переклад у петербурзькій збірці «В поте лица» (1903, а також окремою книжкою двома накладами).

Деякі твори Франка особливо популярні серед перекладачів. Так, наприклад, ще 1989 року літературознавець Федір Погребенник зібрав у книзі «Народе мій: Пролог до поеми «Мойсей». Мовами народів світу» тридцять перекладів Франкового «Прологу»: п’ять перекладів російською, по чотири – англійською і німецькою, по три – польською, словацькою та угорською, по два – болгарською, вірменською, іспанською, італійською, грецькою і чеською, причому німецький, польський і російський переклади були здійснені ще за життя Франка, а польський і російський – авторизовані.

Франка у різний час і різними мовами зокрема перекладали:

Англійською

Віра Річ: «Пролог» до поеми «Мойсей» («Moses» (Prologue), в журналі «The Ukrainian Review», 1957); «Жіноче серце, чи ти лід студений» («O heart of woman», журнал «The Ukrainian Review», 1961); «Великдень», уривок із поеми «Панські жарти» (1966); «Ідилія» (1966); «Тюремні сонети» («Prison Sonnets», 1967); «Вічний революціонер» (1968); «Moses and other Stories» — переклад «Мойсея» Віри Річ, решти поезій — Персиваля Канді (Нью-Йорк, 1973); «Смерть Каїна» (журн. «The Ukrainian Review», 1998); Персиваль Канді: вибрані поезії (Selected Poems, Нью-Йорк, 1948); «Ідилія» («Idyll», Сідней, 1953); добірка 6-ти поезій: «Гімн», «Каменярі», «Котляревський» та ін. (журн. «Ukrainian Review», 1955); «Червона калино, чого в лузі гнешся» (1968); «Moses and other Stories» — переклад «Мойсея» Віри Річ, решти поезій — Персіваля Канді (Нью-Йорк, 1973); «Гімн», «Котляревський», «Каменярі», «Чим пісня жива» (журнал «The Ukrainian Review», 1981); Роман Татчин: «Панські жарти» («The Master's Jests», Нью-Йорк, 1979, із передмовою Леоніда Рудницького); «Іван Вишенський» (Нью-Йорк, 1983, з передмовою Л. Рудницького); Оноре Евах: поезії (у виданні: Ukrainian Songs and Lyrics: A short anthology of Ukrainian poetry / Translated and edited by Honore Ewach, Winnipeg, 1933); Володимир Семенина: «Абу-Касимові капці» (1929); «Мойсей» («Moses», Нью-Йорк, 1938, з біографічним нарисом Степана Шумейка про Франка); Джон Вір: «Poems and Stories» (Торонто, 1956); «Лист з Бразилії» (в журналі «The Ukrainian Canadian», 1986); Марія Скрипник: «Дивувалась зима» (в журналі «The Ukrainian Canadian», 1981); «Осел і Лев» («The Ukrainian Canadian», 1982); «Лисичка-кума» («The Ukrainian Canadian», 1983); «Заєць і ведмідь» («The Ukrainian Canadian», 1983); «Мій злочин» («The Ukrainian Canadian», 1986); пролог до «Мойсея» («The Ukrainian Canadian», 1986); Теодозія Борецька: «Захар Беркут» («Zakhar Berkut», Нью-Йорк, 1944; інше видання — 1984); Степан Шумейко: «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука» (1964); Орися Прокопів: пролог до «Мойсея» (журнал «The Ukrainian Review», 1975); Адам Гнідь: «Іван Вишенський» (Оттава, 1978); «Moses and Other Poems» (1st edition, Нью-Йорк, 1987); «Поет зради» («A poet of betrayal», переклад з німецької, 1992, «My emerald. Translated by Adam Hnidj» (8 поезій Франка, 1992); «Не пора, не пора» («This not the time», 1992); Богдан Мельник: «Лис Микита» («English version» — 1978; Торонто, 2000 — паралельно текст українською і англійською мовами); «Мойсей» («Moses», Торонто, 2002 — паралельно текст українською і англійською мовами); Володимир Слез: «Рубач» («The Hewer») (1979); Майкл М. Найдан: пролог до «Мойсея» (1990-ті роки); П. Прокоп: «The Wood Elf (A Summer Fairy Tale)» («Літня казочка») (журнал «The Ukrainian Canadian», 1986); С. Білак: поезії (в журн. «Слово», який видає Міжнародна християнська асоціація «Живе слово», Лозанна (Швейцарія), перевидання — Тернопіль, 1996).

У книзі «The Ukrainian Poets. 1189–1962» (Торонто, 1963) була поміщена добірка поезій Франка у перекладах С. Г. Андрущишина і Ватсона Кірконнелла. 1979 р. в Торонто вийшла Франкова передмова до кн.: Шевченко. «Перебендя». 1956 у Вінніпегу вийшли Франкові «Панські жарти» («Noblemen's Mockey»).

Німецькою

Карл Гельбіх: «На дні», «Boa constrictor» (за чеським перекладом, 1901); Матільда Саюк: поезії (у книзі: Українські поезії в перекладах Матільди Саюк. Київ, 1992); Ганс Кох: 7 поезій Франка (у виданні «Die ukrainische Lyric. 1840–1940», Wiesbaden, 1955) «Die Steinklopfer» (у періодичному виданні «Ȍsterreichisch-ukrainische Rundschau» («Австрійсько-український огляд»), Відень, 1999); І. Гузар: «Мойсей» («Moses», Торонто, 2002 – паралельно текст українською і німецькою мовами); Е. Вайнерт: пролог до поеми «Мойсей» (1945); «Гадки на межі» (1945); «Думка в тюрмі», «Каменярі» (1942); «Колись в сонетах Данте і Петрарка»; К. Бадер: «Гімн» (1903, в журналі «Ruthenische Revue»); А. Шварц: «Захар Беркут» (1933); М. Борк: «Захар Беркут» (Берлін, 1955); Н. Цеглинська: із зб. «Зів’яле листя» (дві поезії Франка під загальною назвою «Uerwelkte Blätter», журнал «Ukrainische Rundschu», 1910); М. Кічура: поезії («An den Leser») та «Aus dem Zyklus: “Nach alten Motiven”» (журнал «Ukrainische Rundschau», 1909); E. Salewski: 1954 року вийшла книга «Miron und der Riese. Erzählungen. Aus d. Russ. von E.Salewski. Berlin, 1954, 348 c.» (тут: «Малий Мирон», «Олівець», «Schönschreiben», «Грицева шкільна наука», «У кузні», «Отець гуморист», «На дні», «До світла!», «Моя зустріч з Олексою», «Микитичів дуб», «Між добрими людьми», «Мій злочин», «На лоні природи», «Odi profanum vulgus», «Хома з серцем», «Мирон і велетень»).

Польською

Фелікс Щенсни-Дашинський: «Boa constrictor» (1884); Володимир Кобрин: «Мойсей» (Франко читав і редагував цей переклад, написав до нього передмову), «Лис Микита», «Каменярі»; Марія Семашко: «На дні»; В. Оркан: «Полуйка» (1908); Кристина Ангельська: «Зів’яле листя: Лірична драма» (текст українською, польською і російською мовами; упорядкування і вступна стаття М. М. Ільницького, Львів, 2003 і 2004); Сидір Твердохліб: окремі поезії зі збірки «Зів’яле листя»; Влодзімеж Слободнік: окремі поезії зі збірки «Зів’яле листя»; Є. Литвинюк: «Мойсей» («Mojżesz», Варшава, б. р. У кн.: Litwiniuk J. Iwan Franko. – S. 97–100; Litwiniuk J. Dla czego podjęłem się przełożyć «Mojżesza». – S. 7–8); К. Козярський: вибрані твори («Моя січкарня», «Грицева шкільна наука», «Олівець», «Шоншарйбен», «Ліси і пасовиська», «Сам собі винен», «Добрий заробок», «Вівчар», «Полуйка», «Задля празника», «Борислав сміється», «До світла!», Харків-Київ, 1932); Z. і S. Głowiakowie: вибрані твори («Вугляр», «Лусишина челядь», «Муляр», «Добрий заробок», «Хлопська комісія», «Історія моєї січкарні», «Цигани», «Ліси і пасовиська», «Домашній промисл», «Вільгельм Телль», «Маніпулянтка», «Малий Мирон», «Доктор Бессервіссер» та інші, а в другому томі – «Захар Беркут», «Для домашнього огнища», «Основи суспільності», Варшава, 1955). Пшемислав Ліс-Маркєвіч: вибрані твори ("Украдене щастя", "Перехресні стежки", Познань, 2019)

Російською

О. Рувимова і Р. Ольгін: «В поті лиця» (Ив. Франко. В поте лица. Очерки из жизни рабочего люда. Перевод О. Рувимовой и Р. Ольгина. С предисловием и под редакцией М. Славинского. Санкт-Петербург, 1903; тут: «Лесишина челядь», «Два приятелі», «Муляр», «Мирон», «Грицева шкільна наука», «Оловець», «Schönschreiben», «На дні», «Сам собі винен», «Слимак», «Добрий заробок», «Хлопська комісія», «Історія моєї січкарні», «Цигани», «Ліси і пасовиська», «Довбанюк», «Домашній промисл», «Маніпулянтка», «До світла!», «Між добрими людьми»); Володимир Бонч-Бруєвич (псевдонім В. Ольховский): частина оповідань із збірки «В поті чола», зокрема і «Лесишина челядь» (у збірці під назвою «Маленький Мирон», Київ, 1952), неопублікований через цензурну заборону на твори Франка «Boa constrictor»; неопубліковані через цензурну заборону на твори Франка «Рассказы Ивана Франка. С галицийского перевел В. Ольховский» (1898); Леся Українка: «Сам собі винен» («Сам виноват», окремою книжкою і в збірці «В поте лица» петербурзького видання); «Добрий заробок» («Хороший заработок», окремою книжкою трьома накладами – двічі 1903 та 1904 року); «Ліси і пасовиська» (імовірно переклад Лесі Українки); «До світла!» (1904); «Історія кожуха» («История тулупа», у збірнику «Только час» А. Крандиевской и др. рассказы», 1905, та двома окремими виданнями 1905 та 1906); П. Дятлов: «Мойсей» (1917, цей переклад Франко читав і редагував, написав передмову до його видання); Павло Граб: «Добрий заробок» (1896, 1897); Михайло Коцюбинський: «Добрий заробок» (переклад зроблено на початку 1890-х років, надруковано 1962); Василь Матвєєв: «Захар Беркут» (неопублікований переклад); В. Стокоз: «Грицева шкільна наука» («Гриць в школе», «Волжский вестник», 1889); Наталя Арабажин: (криптонім Н. А-н): «Грицева шкільна наука» («Как Гриць учился грамоте. Рассказ из галицкой жизни...», журнал «Северный вестник», 1894); А. Сигодський: «Поєдинок (Зимова казка)» (газета «Эхо», 1915), ще кілька перекладів творів Франка; С. Буда: «Звірячий бюджет» (ввійшло до збірки: Ив. Франко. Звериный бюджет. Свинская конституция. История одной конфискации. Санкт-Петербург, 1906); Надія Кибальчич: «Мій злочин» (журнал «Южные записки», 1904); П. Горянський: (криптонім А. Р.) – «В тюремнім шпиталі» (1909, 1910); О. Войташевський і М. Новикова: «До світла!» (1911); Анна Ахматова: «Зів’яле листя: Лірична драма» (текст українською, польською і російською мовами; упорядкування і вступна стаття М. М. Ільницького, Львів, 2003 і 2004); І. В. Сойко, Е. В. Різванова: «Коли ще звірі говорили» («Когда звери ещȅ разговаривали: Сказки», Київ, 1990); З. К. Арборе-Раллі: «Вічний революціонер», «Гімн»; В. Глотов: «Не довго жив я в світі ще» (1990); Павло Грабовський: «Нехай і так, що згину я» (1896), «Журавлі» (1900), «Дивувалась зима» (1905).

В архіві І. Франка зберігається частина перекладу на російську мову оповідання «Задля празника», здійсненого О. Франко.

1990 року в Москві в російських перекладах вийшли три томи Франкового вибраного (Т. 1 – Поезії та поеми; Т. 2 – оповідання; Т. 3 – Повісті. Укладачем і автором вступної статті та коментарів був Федір Погребенник).

1956 року вийшов десятитомник творів Франка російською мовою.

Французькою

Жінет Максимович: «Для домашнього огнища» (1987), «Перехресні стежки» (Київ, 1989); Антуан Мартель: «Гімн до думки», «Не винен я тому, що сумно співаю», «Каменярі» (бельгійсько-французький літературний журнал «La Nervie»); Андрій Свірко: «Poésies choisies» (Брюссель, 1970, вибір поезій; це видання містило 44 поезії різних років), «Мойсей» («Moise», Брюссель, 1969); Ганна Чикаленко-Келлер (Г. Келлер): «Малий Мирон» (Париж, 1928 або 1929); Е. Крюб: поезії; Сімона Корбйо: уривок прологу до поеми «Мойсей» (бельгійсько-французький літературний журнал «La Nervie», 1928); Л. Горісс: уривки поеми «Мойсей» (як ілюстрації до філософського етюду про цю поему – двомісячник «L’Ukraine Nouvelle», Париж, 1928); Аліна Дорош: пролог до поеми «Мойсей» (переклад здійснено 1933, опубліковано 1996 у кн. «De l’or des roses (poèmes)», Paris, 1996); Анрі Абріль: двомовна добірка «Ivan Franko. Choix de poèmes», до якої увійшло 45 творів (іноземна редакція видавництва «Дніпро», 1983); Іван Бабич: «Захар Беркут» (1981), «Украдене щастя» (1993);

Переклад з російського перекладу на французьку мову повісті «Boa constrictor» здійснено 1956, і він був опублікований, а згодом перевиданий 1973.