Янош Ньїрі (; 11 листопада 1932, Будапешт, Угорщина — 23 жовтня 2002, Лондон, Велика Британія) — театральний режисер, журналіст і письменник. Він написав кілька відомих п'єс і романів, в тому числі «Battlefields and Playgrounds» (Macmillan, Лондон, 1990), визнані газетою «The Observer» як найважливіший роман, написаний людиною, яка пережила Голокост. — Translated from:
Молодість Янош Ньїрі народився в Будапешті в 1932 році. Його батьки — Тібор Ньїрі і Джулія Шпіц, шановні угорські єврейські письменники. Найвідомішою роботою батька був роман «Katona, Karácsony» і сценарій угорського фільму «Díszmagyar» («Гала-костюм») (Будапешт, 1949). Батьки Ньїрі розлучилися, коли він був маленьким хлопчиком, і Янош жив у своїх бабусі і дідуся в сільській місцевості Токай. На початку Другої світової війни він переховувався від нацистів і угорських антисемітів зі своєю матір'ю і старшим братом Андрашом Ньїрі. У той час більша частина його родини і однокласників були вбиті в концтаборах Освенцим і Маутхаузен-Гузен. Після військової служби та підготовки офіцерів отримав звання лейтенанта в угорській армії. Ньїрі закінчив Академію кіно і драматичного мистецтва в Будапешті в 1954 році і став відомим театральним режисером, працював в Кечкеметі, Сегеді і Будапешті.
Переїзд до Франції Ньїрі брав активну участь в Угорській революції 1956 року. Незабаром після придушення повстання вирішив втікати до Відня, а потім до Парижа, перед обличчям загрози імовірного смертного вироку, який чекав на багатьох його товаришів-революціонерів. Ньїрі було заборонено повертатися до Угорщини до амністії 1973 року. Тоді він як журналіст лондонської газети «New Statesman», повернувся до своєї рідної країни і написав статтю, яка була опублікована під назвою «A Chilly Spring in Budapest» («Холодна весна в Будапешті»).
Протягом 1950-х років, Ньїрі влаштувався в Парижі і влаштувався працювати в театрі з такими шанованими драматургами як Ежен Йонеско, Жан Ануй і Жан Жене. Ньїрі також викладав у консерваторії і практивувався в Комеді Франсез. На посаді помічника режисера Жан-Луї Барро в театрі Одеон, він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, Дженні Хіппіслі, дочкою британських акторів Ліндісферни Гамільтон і Крістофера Квеста, і правнучкою Генріха Саймона, єврейського вченого, соціал-демократа і лідер Франкфуртської революційного парламенту у 1848 році. У 1960 році заснував свою першу театральну трупу в театрі Le Jeune Théâtre de Marseille. Поставив кілька успішних постановок французької та англійської класики, зокрема, ставив Мольєра, Бомарше, Жана Расіна і Оскара Уайльда. Він і його дружина побудували сімейний будинок на південному заході Лондона, в якому вони жили до своєї смерті.
Праці The Imaginary Invalid (Theatre Programme), Vaudeville, London, 1968 Le Ciel est en bas (Theatre Programme), L'Athénée, Paris, 1970 If Winter Comes (Film), BBC, London, 1980 Ha már itt a tél (Film), Magyar Televízió/MaFilm, Budapest, 1985 «A Chilly Spring in Budapest» (Magazine Article), New Statesman, London, 8 June 1973 Streets (Book), Wildwood House, London, 1979 Battlefields and Playgrounds (Book), Macmillan, London, 1989; Farrar, Straus and Giroux, New York, 1992. Review: Madárország (Book), Makkábi Könyvkiadó-Téka Könyvkiadó, Budapest, 1990; Corvina Kiadó, Budapest, 2014 Awakening The Day (כוכבים של יום) (Book), Tel Aviv, 1998 Die Juden Schule (Book), Fischer Verlag, Frankfurt, 1992
Примітки
Посилання
(János Nyíri's son) Books by Janos Nyiri , Amazon.com