Держа́вний пра́пор Ла́твії — офіційний державний символ Латвії, затверджений разом з гербом особливим декретом парламенту Латвії 15 червня 1921 року.
Історія Прапор Латвії є одним із найдавніших національних прапорів у Європі, історія якого сягає XIII століття. Його кольори — темно-червоний (карміновий) та білий — мають глибоке історичне й символічне значення та тісно пов’язані з процесом формування латвійської національної ідентичності.
Першу письмову згадку про поєднання червоного та білого кольорів, що ототожнюється з прапором латвійських земель, зафіксовано в «Лівонській римованій хроніці» (бл. 1279 року). У ній описується загін латгалів із Цесіса, який використовував стяг із червоно-біло-червоною колірною композицією під час військових дій. Цей факт вважається найдавнішим документальним свідченням існування прапора, що за композицією відповідає сучасному державному символу Латвії.
У XIX столітті, в період національного відродження латвійського народу, інтерес до історичних символів значно зріс. Латвійські інтелектуали та діячі культури, зокрема Юріс Алунанс та Кріш’яніс Баронс, популяризували ідею використання червоно-біло-червоного прапора як національного символу. Саме в цей час було сформовано сучасне тлумачення символіки прапора: червоний колір символізує кров, пролиту за свободу та незалежність, а білий — чистоту, справедливість і надію.
Після проголошення незалежності Латвійської Республіки 18 листопада 1918 року прапор був офіційно затверджений як державний. Його пропорції та відтінок червоного кольору були стандартизовані на законодавчому рівні. Латвійський червоний є темнішим за класичний червоний і часто описується як карміновий або бордовий.
У період Другої світової війни та подальшої радянської окупації використання національного прапора було заборонене. Його замінив прапор Латвійської Радянської Соціалістичної Республіки з радянською символікою. Попри це, червоно-біло-червоний прапор залишався важливим символом опору та збереження національної самосвідомості серед латвійської діаспори та всередині країни.
Наприкінці 1980-х років, у період перебудови та Співочої революції, історичний прапор знову став активно використовуватися під час масових демонстрацій та національних заходів. 27 лютого 1990 року Верховна Рада Латвії офіційно відновила статус червоно-біло-червоного прапора як державного символу, ще до повного відновлення незалежності країни.
Сьогодні прапор Латвії є невід’ємною складовою державної символіки Латвії разом із гербом та національним гімном.
Опис За законодавством Латвійської Республіки, національний прапор країни кармінового («латиський червоний») кольору з горизонтальною білою смугоюLatvijas valsts karogs ir karmīnsarkans ar baltu horizontālu svītru. (The Latvian national flag is carmine red with white horizontal stripes.). Пропорції кольорів прапора складають 2:1:2, а довжини і ширини — 2:1.
За повідомленням «Лівонської римованої хроніки» темно-червоний прапор із білою смугою використовували племена латгалів, на основі яких сформувалися латиші. Це дозволяє називати прапор Латвії одним з найстаріших у світі. Колір прапора Латвії — особливий темно-червоний, відомий у світі як «латиський червоний» (Latvian red).
Конструкція прапора
Дні прапора 25 березня (в жалобі) — у пам'ять про жертв комуністичного геноциду 1 травня — День Конституції, День праці 4 травня — День відновлення незалежності (1990) 14 червня (в жалобі) — у пам'ять про жертв комуністичного геноциду 17 червня (в жалобі) — початок радянської окупації Латвії 4 липня (в жалобі) — у пам'ять про жертв Голокосту 11 листопада — День Лачплесіса 18 листопада — День незалежності (1918) У першу неділю грудня (в жалобі) — День пам'яті жертв комуністичного режиму
Див. також Герб Латвії Гімн Латвії
Примітки
Література Гречило А. Символи нових незалежних держав [Литва, Латвія, Естонія] // Пам’ятки України: Історія та культура. – 1998. – Ч. 3-4. – С. 149—155. Все про світ. Країни. Прапори. Герби: енциклопедичний довідник / [відповідальний за випуск М. Ілляш]. — : Школа, 2001. — 622 с. ISBN 966-7657-79-5.
Посилання