Пу́блій Вале́рій Фальто́н (; ? — після 238 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч часів Римської республіки, консул 238 року до н. е.
Життєпис Походив з давнього і впливового патриціанського роду Валеріїв. Син Квінта Валерія Фальтона. Когномен Фальтон має ймовірно етруське походження. За припущеннями в діда Публія Валерія був когномен Поплікола.
238 року до н. е. його було обрано консулом разом з Тиберієм Семпронієм Гракхом. Імовірно йому допоміг бути обраним його брат Квінт, який був консулом у 239 році до н. е. Під час консульського терміну Публій Валерій за жеребом отримав командування римськими легіонами проти бойїв у Цизальпінскій Галлії, які повстали проти римської республіки після 50 років замирення. Першу битву він програв, загинуло близько 3500 римських вояків, йому послали на допомогу претора з військами, але не чекаючи їх, він напав на бойїв і вщент розгромив їх, було вбито 14 тисяч бойських вояків, а 2 тисячі взято в полон. Втім римський сенат відмовив йому в тріумфі через негативний результат першої битви.
З того часу про подальшу долю Публія Валерія Фальтона згадок немає.
Джерела Fasti Capitolini Tassilo Schmitt: Valerius [I 13]. У книзі: Der Neue Pauly (DNP). Band 12/1, Metzler, Stuttgart 2002, ISBN 3-476-01482-7, Sp. 1093 f.