Миросла́в Маха́чек (; 8 травня 1922, Німбурк, Чехословаччина — 17 лютого 1991, Прага, Чехословаччина) — чеський театральний режисер та актор. Заслужений артист Чехословаччини (1968).

Біографія Мирослав Махачек народився 8 травня 1922 року в місті Німбурк в Чехословаччині. У 1945 році він був прийнятий до Державної консерваторії в Празі, де навчався три роки акторській майстерності. Після її закінчення в 1948 році він виступав у Східночеському театрі в Пардубице, з 1951 року — в Реалістичному театрі Зденека Неєдли в Празі. У тому ж році Махачеку висунули звинувачення у шпигунських контактах і він був звільнений з театру та з Театрального факультету Академії виконавських мистецтв (DAMU) у Празі, де викладавCzech and Slovak Movie Database, . Як наслідок, він страждав від депресії і навіть намагався здійснити самогубство, але врешті-решт залишив Прагу та переїхав у Чеські Будейовиці де працював у 1952—1954 роках режисером, пізніше, до 1956 року, як головний режисер драми. У 1956 році Махачек повернувся до Праги, де працював спершу як директор Муніципальних театрів Праги (1956—1959), а від сезону 1959/1960 — директором Празького національного театруKolektiv autorů: Národní divadlo a jeho předchůdci, Academia, Praha, 1988, str. 287.

У квітні 1969 року Мирослав Махачек вийшов з лав Комуністичної партії Чехословаччини, після чого постійно був під наглядом спецслужб, які постійно втручалася в його професійну діяльність як режисера театру та актораMiroslav Macháček: Zápisky z blázince, . Як покарання йому було заборонено працювати на чеському телебаченні та радіо, а також зніматися в кіно. Проте, він зумів успішно поставити двадцять дев'ять вистав за творами різних драматургів та зіграв понад тридцять ролей, переважно у власних постановках.

У 1975 році Мирослав Махачек виступив в Національному театрі з критичною доповіддю (з приводу постановки «Оптимістичної трагедії» Всеволода Вишневського), після чого влада країни змусила його почати лікування в психіатричній клініці в Богніце, де він пробув 117 днів. Цей період свого життя Махачек описав у щоденникових «Записках з божевільного будинку», що були опубліковані вже після його смерті в 1995 році. Після звільнення Махачек повернувся до Національного театру, де продовжив свою режисерську кар'єру. Він пішов у відставку 1 січня 1989 року, проте активно брав участь в «Оксамитовій революції» в Чехословаччині.

Мирослав Махачек помер після важкої хвороби 17 лютого 1991 року в Празі, похований в Німбурку.

Фільмографія

Примітки

Джерела Miroslav Macháček: Zápisky z blázince, ISBN 978-80-87128-04-6 Svatopluk Beneš: Být hercem, Melantrich, Praha, 1992, str. 95, 97, 101, 110–7, 120, 125, 127 Bohumil Bezouška, V. Pivcová, J. Švehla: Thespidova kára Jana Pivce, Odeon, Praha, 1985, str. 162, 173, 180, 184, 276

Посилання