Максиміліан Александр Фрідріх Вільгельм Баденський (;  — ) — баденський принц з династії Церінгенів, німецький політичний і військовий діяч, останній канцлер Німецької імперії (з 3 жовтня до 9 листопада 1918 року). Оголосив про зречення Вільгельма II і залишив свою посаду, передавши повноваження Фрідріху Еберту. Його ім'ям названо палац принца Макса в Карлсруе.

Біографія Народився в сім'ї принца і Марії, княгині Романівської і герцогині Лейхтенберзької (з роду Богарне). Онук великого герцога Леопольда Баденського, принцеси Софії Шведської, герцога Максиміліана Лейхтенберзького і великої княгині Марії Миколаївни.

Дотримувався ліберальних поглядів як до, так і під час Першої світової війни. Восени 1918 року Максиміліана було призначено канцлером Німеччини, щоб домовитися про перемир'я із союзниками та зберегти монархію. Він сформував уряд, який вперше включав соціал-демократів: Фрідріха Еберта та Філіппа Шайдемана. 1 листопада 1918 року захворів на застуду. «Надмірна доза снодійного, — писав Девід Ллойд Джордж, — занурила його в забуття на 36 вирішальних годин з 1 по 3 листопада. Коли він прокинувся, виявилося, що останні союзники Німеччини — Туреччина й Австро-Угорщина — вже вийшли з війни. А заворушення, розпалювані більшовицькими агітаторами, спалахнули по всій Німеччині»Ллойд Джордж Д. Военные мемуары. М., 1938 г., Т. 6, с. 145.

Особисте життя

Сексуальна орієнтація Максиміліан Баденський був гомосексуалом. Він був занесений до відповідного списку берлінської кримінальної поліції у той час коли був молодим офіцером.Lothar Machtan: Prinz Max von Baden. Der letzte Kanzler des Kaisers. Berlin 2013, , p. 243f and 253f. Проте з династичних міркувань він вирішив жити як чоловік і сім'янин, подібно до свого двоюрідного брата Густава V, короля Швеції. Це зробило його вразливим до шантажу, що мало катастрофічні наслідки наприкінці його перебування на посаді канцлера.Lothar Machtan: Prinz Max von Baden. Der letzte Kanzler des Kaisers. Suhrkamp Verlag, Berlin 2013, ISBN 978-3-518-42407-0, S. 154 ff. und S. 440—445. 1 листопада німецька імператриця Августа-Вікторія погрожувала йому телефоном, що оприлюднить його гомосексуальність, якщо він змусить її чоловіка зректися престолу. Після цього у нього стався нервовий зрив, і його довелося на пару днів приспати за допомогою опіуму.Lothar Machtan: Der Endzeitkanzler. Prinz Max von Baden und der Untergang des Kaiserreichs. Konrad Theiss Verlag, Stuttgart 2018, ISBN 978-3-8062-3660-6, S. 440—444; Rainer F. Schmidt: Kaiserdämmerung. Berlin, London, Paris, St. Petersburg und der Weg in den Untergang. Klett-Cotta, Stuttgart 2021, ISBN 3-608-98318-X, S. 765. Принаймні з 1912 року він мав стосунки з геологом Вільгельмом Паульке (1873—1949).Lothar Machtan: Prinz Max von Baden. S. 233.

Родина

У липні 1900 року Максиміліан одружився з Марією Луїзою, принцесою Ганноверською (1879—1948), дочкою Ернста Августа II Ганноверського. У подружжя народилося двоє дітей:

Марія Александра (1902—1944), згодом стала дружиною принца Вольфганга Гессен-Кассельського; Бертольд (1906—1963).

Нагороди

Нагороди Німеччини Орден Вірності (Баден) Орден Церінгенського лева Орден Бертольда I Медаль Фрідріха-Луїзи Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1885) Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (1889) Орден Святого Губерта (1899) Орден Святого Георгія (Ганновер) Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест Орден Людвіга Гессенського, великий хрест Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді Орден Чорного орла з ланцюгом Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командор Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу Орден Білого Сокола, великий хрест Орден Рутової корони Залізний хрест 2-го класу Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, командор 1-го класу (30 серпня 1914)

Іноземні нагороди Орден Святого Олафа, великий хрест (Норвегія) (30 серпня 1887) Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (Австро-Угорщина) (1900) Орден Слона (Данія) (10 липня 1900) Орден Серафимів (Швеція) (24 квітня 1902) Орден Леопольда I, великий ланцюг (Бельгія) Орден «Святий Олександр», великий хрест (Болгарія) Орден князя Данила I, великий хрест (Чорногорія) Орден Андрія Первозванного (Російська імперія)

Примітки