Тойво Вейкко Лаві (; 23 квітня 1912 Котка, Фінляндія — 22 травня 1996, Гаміна, Фінляндія) — фінський музикант, поет і письменник.
Біографія Народився 23 квітня 1912 року у фінському місті Котка. Велика частина його пісень присвячена життю цього портового міста. В юності Вейкко багато займався спортом, особливо штовханням ядра. Також Лаві захоплювався хоровим співом, театром та журналістикою. З 1938 року і до початку Радянсько-фінської (Зимової) війни Вейкко Лаві працював у лісопереробній промисловості, на підприємствах Виборзької губернії.
З 1950-х років Лаві почав писати і виконувати власні пісні. Шлягери «Tavallinen rellu», «Kotkan Kerttu» та «Gabriel» швидко набрали популярність у Фінляндії. У пісні «Mies Mekkonen» є пародія на тодішнього прем'єр-міністра Фінляндії Урго Кекконена. Тоді ж була написана пісня «Laulajan testamentti». У загальній складності за 1951— 56 рр. Вейкко Лаві написав близько п'ятдесяти пісень.
У 1960-ті роки наступила перерва в його творчості, проте у 1968 році співак повернувся на сцену. Тоді ж його сім'я переїхала до Гаміни. Лаві виступав майже до самої смерті; його останні записи відносяться до 1994 року. У тому ж році він зіграв самого себе у фільмі Акі Каурісмякі «Бережи свою хустинку, Тетяна».
Найбільш відомі з пісень Вейкко Лаві — «Väärä vitonen», «Silakka-apajalla», «Tukilisä-jenkka», «Sukuvika — suksi ei luista», «Laulajan testamentti», «Elämäni kronikka» і «Ota löysin rantein». Окрім власних пісень, Лаві виконував також фінські народні пісні і танці. Також він написав пісню «Evakon laulu», яку виконувала співачка Аннелі Саарісто, баладу «Ruusuja lurjukselta», яка стала відомою у виконанні Тапіо Раутаваара. Спільно з Юха Вайніо була написана пісня «Siitä on jo aikaa». У 1980-ті Лаві пише ряд книг, які ілюструють його нелегке дитинство.
Дитинство Вейкко Лаві припадало на період Громадянської війни у Фінляндії, що не могло не відбитися на його творчості. Живучи у важкий час, він завжди залишався оптимістом; у своїх піснях і книгах йому вдалося поєднати глибоку гуманність з позитивним ставленням до життя, або, як він сам говорив, «гумор з почуттям».
У 1980-ті роки фінський артист Юйсе Лескінен представив в міському театрі Коткі п'єсу «Надія Вітчизни», що розповідає про життя Вейкко Лаві. Пізніше Мартті Каденіус склав, використовуючи пісні Лаві, драматичну п'єсу «Хроніка мого життя».
У 2008 році естрадний співак Юкка Пойка записав альбом «Laulajan testamentti», в який увійшли пісні Лаві в його виконанніJukka Poika: Laulajan testamentti (****) — Kaista — Plaza.
Дискографія
Альбоми
Veikko Lavi 1 (1969) Veikko Lavi 2 (1971) Uusia lauluja (1974) Jokainen ihminen on laulun arvoinen (1976) Huumoria tunteella (1978) Lauluja elämästä (1979) Ruusuja ja risuja (1980) Ihminen — homo sapiens (1982) Monta ovea olen avannut (1983) Elämäni kronikka (1988) Tunnen kuuluvani tähän maahan (1992) Päivä kerrallaan (1994)
Збірки
Veikko Lavi (1970) Unohtumattomat (1979) Lauluntekijä (1982) 28 tunnetuinta (1988) Veikko Lavi (1988) Laulajan testamentti (1991) Unohtumattomat (1993) Jokainen ihminen on laulun arvoinen (1996) Parhaat (1998) Veikko Lavi muistoissamme / Valitut palat (1999) 20 suosikkia — Kotkan Kerttu (2002) Hitit (2004) Nostalgia (2006) Veikko Lavi 1950—1952 Vol 1. (2008) Varis ja valtion varatyömies (2009)
Бібліографія Герой-ледар (1985) Голодна в'язниця (1986) Війна — забава для людини (1989) Сьоме літо (1990) Світло і тіні гавані (1991)
Примітки
Посилання Вейкко Лаві на сайті Pomus.net
Youtube Veikko Lavin muistokirjoitus Helsingin Sanomissa Veikko Lavi Pomus.netin tietokannassa Viihdemusiikin Ystävien Seura ry: n vuosikirja 2004 Yle Elävä arkisto: Lavi lavalla (1976)