«Дівчинка і відлуння» () — литовський радянський художній фільм 1964 року режисера Арунаса Жебрюнаса, екранізація оповідання Юрія Нагибіна «Луна».
Сюжет Останній день гостює Віка y свого дідуся-рибалки. Має приїхати її батько, а їй не хочеться їхати. Вранці дідусь йде в море перевіряти мережі, а Віка бродить берегом і розмовляє зі своїми друзями-скелями. Мрійлива дівчинка створює свій особливий світ взаємин з людьми і природою.
Тим часом на березі дітлахи з прибережного селища обирають ватажка своєї компанії. Віка помічає, що заводила обманює приятелів: міченого краба, якого повинен зловити в море майбутній ватажок, він ховає в каменях, а кидає в море простого. Віка дістає краба зі схованки і розкриває обман. Тут же на березі вона знайомиться з Романом. Він тільки на один день приїхав на узбережжі і поки нікого не знає.
Ватажок вирішує помститися Вікі і ховає її сукні під час її купання. Роман потрапляє в ситуацію, в якій йому доводиться складати іспит на дружбу…
У ролях Ліна Бракніне Валерій Зубарєв Бронюс Бабкаускас Каарел Карм
Творча група Сценарій: Арунас Жебрюнас, Юрій Нагибін, Анатолій Черченко Режисер: Арунас Жебрюнас Оператор: Йонас Гріцюс Композитор: Альгіс Бражінскас
Примітки
Посилання Дівчинка і відлуння (1964)