Часник заячий, скорода, цибуля гранчаста (Allium angulosum) — вид трав'янистих рослин родини Амарилісові (Amaryllidaceae), поширений у Центральній і Східній Європі та Західній Азії.

Опис Багаторічна трав'яниста цибулинна рослина 25—70 см заввишки. Цибулини невеликі, конічно-циліндричні або майже циліндричні, обгорнені переривчастими сіруватими більш-менш суцільними оболонками, сидять по 1—3 на розгалуженому кореневищі. Стебло пряме, гранчасте, вкрите листям тільки при основі. Листки (3—6) зелені, прямостоячі, вузько лінійні, плоскі, тупі, з кілем, коротші від стебла, 0,5—4(6) мм завширшки. Покривало перетинчасте, білувате, 2—3-роздільне, з яйцеподібними, коротко-загостреними частками, коротше за суцвіття. Суцвіття пів кулясте або пучкувато-півкулясте, багатоквіткове. Квітконіжки гранчасті, у 2—3,5 рази довші за оцвітину. Оцвітина лілово-рожева, 4—6 мм завдовжки, з довгастими або довгасто-еліптичними гострими листочками. Тичинки коротші оцвітини, їх нитки суцільні шилоподібні, при основі трохи розширені і спаяні між собою і оцвітиною. Плід: яйцеподібна, трилопатева, заокругленими лопатями, коробочка, коротша за оцвітину. Насіння чорне, злегка зморшкувате, з округлою спинкою, без жолобкаФлора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР. — Т. 3 / Ред.  : М. І. Котов, А. І. Барбарич. — 428 с. (с. 125—127).

Поширення Європа: Білорусь, Україна, Росія, Австрія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Польща, Словаччина, Швейцарія, Болгарія, колишня Югославія, Італія, Румунія, Франція; Азія: Західний Сибір, Киргизстан .

В Україні — по всій території, крім крайнього півдня Степу і Криму; у Карпатах — тільки в передгір'ях.

Екологія Цибулинний пучкокореневий геофіт. Як мезофіт і мезотроф, віддає перевагу свіжим піщаним, відносно небагатим лучним ґрунтам. Переважно лучна рослина (пратант), але може зростати на щебенистих ґрунтах і входити до складу петрофітних трав'янистих угруповань. Геліофіт. Утворює зазвичай локальні, відносно нечисленні мозаїчно-лінійні ценопопуляції. Ентомофіл. Цвіте у червні — серпніТарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини : монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 192—193). — ISBN 966-551-166-1Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка.  — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 84—85). — ISBN 966-375-018-9Шелегеда В. І., Шелегеда О. Р. Рідкісні і зникаючі рослини Запорізької області : атлас-довідник.  — Запоріжжя : Тандем Арт Студія, 2008. — 96 с. (с. 83). — ISBN 978-966-1682-04-6.

В Україні зростає переважно на заплавних луках по берегах річок, трапляється також на низинних вогких луках поза долинами річок, але недалеко від них.

В умовах Запорізької області зростає в прибережній смузі Дніпра на заплавних луках, а також на свіжих щебенистих ґрунтах і продуктах вивітрювання гранітів (о. Хортиця), входячи до складу мезофітних трав'янистих рослинних угруповань, у тому числі похіднихРідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 84). — ISBN 966-375-018-9.

Охоронний статус Входить до переліків регіонально рідкісних видів рослин, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Закарпатської й Запорізької областейКоломійчук В. П. Сучасний список регіонально рідкісних судинних рослин Запорізької області // Промышленная ботаника. — 2011.  — Вып. 11. — С. 105—111.

У Запорізької області охороняється в Національному заповіднику «Хортиця», на території якого (о. Хортиця, околиці скелі Совутина) виявлено дві локальні ценопопуляції виду (північна, площею біля 700 м2; південна, площею біля 500 м2) Корещук К. Е., Петроченко В. И. Флора высших растений острова Хортица // Природа острова Хортица: Труды Национального заповедника «Хортица». — Запорожье : Днепровский металург, 1993. — Вып. 1. — С. 4—60Охрименко С. Г., Шелегеда О. Р. Флора вищих судинних рослин острова Хортиця // Природа острова Хортиця : колективна монографія / [за ред. С. Г. Охрименко]. — Запоріжжя : Дніпровський металург, 2016.  — Вип. 2. — С. 5—91.

Практичне значення Культивується як декоративна, а також як трава для кухні.

Ефірні олії, що містяться в усіх видах дикої цибулі, надають рослині своєрідного різкого й гострого запаху. Цибулина має цукор, клітковину, солі кальцію і фосфору, органічні кислоти, ферменти, азотисті речовини, флавоніди, сапоніни, глікозиди. Комплекс вітамінів, що містяться в цибулі, складається з вітаміну C, B1, B2, провітаміну A. В Україні цибулини широко використовували в їжу як приправу до салатів, різноманітних борошняних та м'ясних страв.М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.33 Проте є деякі повідомлення про токсичність у великих кількостях.

Галерея Центральна Європа

Запорізька область. Острів Хортиця

Примітки

Література Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР. — Т. 3 / Ред.  : М. І. Котов, А. І. Барбарич. — 428 с. (с. 125—127)