Дмитро Васильович Денисюк (; 2 серпня 1977, Калинковичі, Гомельська область, Білоруська РСР) — білоруський футболіст, півзахисник.
Клубна кар'єра Народився в місті Калинковичі (Гомельська область), футболом розпочав займатися в місцевій ДЮСШ-1, перший тренер — Олег ЄрохименкоПОРТРЕТ. Дмитро Денисюк: з Пірло було не впоратися . Перші кроки в дорослому спорті робив у складі футзального клубу «Еліта-Талан» (згодом змінив свою назву на «Еліта»), в складі якої виступав у сезонах 1993/94 та 1995/96 років. Разом з цією командою двічі вигравав Кубок Білорусі з міні футболу. У 1995 році повернувся у великий футбол, підписавши контракт з мозирським МКЦП, але одразу ж був переведений до другої команди клубу, де виступав протягом сезону 1995 року (10 матчів, 5 голів). Впевнена гра молотого півзахисника змусила керівництво мозирського клубу повернути Дмитра до першої команди. Дебютував у МКЦП в переможному (3:1) поєдинку чемпіонату, в якому вийшов на заміну в другому таймі та відзначився голом. У складі МКЦП, який згодом була перейменований у «Славію», виступав протягом шести сезонів. У фіналі Кубка Білорусі 1999/00 отримав серйозну травму й незабаром покинув командуБізнесмени, тренери, будівельники - чим займаються гравці "золотого" МПКЦ, перервав гегемонію мінського "Динамо" . У 2001 році перейшов до мінського «Торпедо-МАЗ». З 2002 по 2003 року виступав у складі іншого столичного клубу, «Локомотива».
Сезон 2003/04 років розпочав за кордоном, в українському клубі «Металург» (Запоріжжя). Дебютував у футболці «козаків» 10 серпня 2003 року в переможному (2:0) виїзному поєдинку 1/32 фіналу кубку України проти комсомольського «Гірника-спорту». Денисюк вийшов на поле на 69-й хвилині, замінивши Юрія Целих. У Вищій лізі за «металургів» дебютував 14 вересня 2003 року в програному (1:4) домашньому поєдинку 8-го туру проти донецького «Металурга». Дмитро вийшов на поле на 74-й хвилині, замінивши Андрія Демченка. У складі першої команди запорожців у Вищій лізі зіграв 7 матчів, ще 3 поєдинки провів у кубку України. Також виступав у Другій лізі за фарм-клуб «козаків», запорізький «Металург-2» (5 матчів). Наприкінці березня 2004 року, після поєдинку з дніпропетровським «Дніпром», повернувся до свого колишнього клубу, мінського «Локомотива»У Запоріжжі збираються перервати невдалу "чорноморську" серію .
Проте того ж 2004 року перейшов у ФК «Гомель», в якому виступав до 2006 року. З 2007 по 2009 рік виступав у клубах «Білшина», «Локомотив» (Мінськ)Футбол. Денисюк, Кабельський й Апанас підписали контракти з мінським "Локомотивом" та «Верас» (Несвіж). У 2011 році перейшов до друголігового клубу «Ліда». У 30-и мачах сезону відзначився 30-а голами, а по його завершенні вирішив закінчити кар'єру гравця.
Кар'єра в збірній Викликався до складу молодіжної збірної Білорусі, в футболці якої зіграв 15 матчів та відзначився 1 голом.
Особисте життя Одружений, виховує донькуДмитро Денисюк. В "Локомотиві" платили більше, ніж в БАТЕ .
Після завершення кар'єри виїхав до Росії, де почав займатися будівельним бізнесом
Досягнення Білоруська футбольна вища ліга Чемпіон (2): 1996, 2000 Срібний призер (1): 1999
Кубок Білорусі Володар (2): 1996, 2000
Примітки
Посилання Статистика виступів гравця на офіційному сайті ФФУ Візитна картка футболіста на офіційному сайті УПЛ
Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu Профіль гравця на сайті worldfootball.net Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)» Профіль гравця на сайті teams.by