Дже́ром Де́від Керн (; 27 січня 1885, Мангеттен, Нью-Йорк — 11 листопада 1945, Нью-Йорк) — американський композитор, автор понад 700 пісень та низки популярних оперет. Його кращі твори, зокрема оперета «» (), стали класикою американського джазу.
Біографія Джером Керн народився на острові Мангеттен (Нью-Йорк), у єврейській сім'ї емігрантів з БогеміїSlonimsky, Nicholas and Laura Kuhn (ed). Kern, Jerome (David)" . Baker's Biographical Dictionary of Musicians, Volume 3 (Schirmer Reference, New York, 2001), accessed May 10, 2010 (requires subscription). За сімейною легендою, йому дали ім'я Джером на честь розташованого неподалік від помешкання Джером-парку. Батько Керна тримав конюшню, згодом став торгувати музичними інструментами та аксесуарами до них. Він хотів і сина долучити до бізнесу, однак Джером обрав інший шлях. Він проявив здібності до музики, і його мати, що була досвідченим фортепіанним виконавцем і вчителем, навчила його грі на фортепіано та органіByrnside, Ronald and Andrew Lamb «Kern, Jerome (David)» . Grove Online, Oxford Music Online, accessed May 10, 2010 (потрібна підписка).
У 1897 році сім'я перебралася до Ньюарка (штат Нью-Джерсі), де Керн відвідував Ньюаркську середню школу (яка у 1907 році стала Баррінгерською середньою школою — ). Він написав перші пісні для шкільного музичного концерту (менестрель-шоу) у 1901, а також для любительської музичної адаптації «Хатини дядька Тома», яка була поставлена у яхт-клубі Ньюарка в січні 1902. Керн навесні 1902 року покинув середню школу до закінчення навчання, будучи на старшому курсі. Батько Керна і далі наполягав на тому, щоб його син працював з ним у бізнесі, а не займався композиторською діяльністю. Джерому, однак, не вдалося впоратися з одним із перших завдань: він повинен був придбати два піаніно для магазину, але замість цього він замовив 200Jerome Kern at GuidetoMusicalTheatre.com, accessed May 17, 2010. Батько зрештою змирився. Згодом, у 1902 році Керн стає студентом , вивчає фортепіано під керівництвом Олександра Ламберта та Паоло Галліко і гармонію у доктора Остіна Пірса«Kern, Jerome David». Who Was Who, accessed May 10, 2010 (requires subscription). Його першу композицію, фортепіанну п'єсу, що мала назву «At the Casino» було опубліковано того ж року.
У період з 1903 по 1905 рік він продовжував музичне навчання у приватних викладачів у Гейдельберзі (Німеччина) й повернувся до Нью-Йорка через Лондон. Якийсь час Керн працював репетиційним піаністом в театрах Бродвею та як у музичному видавництві «Тін Пен Еллі». Створені ним у той час музичні номери для лондонських театрів мали успіх.
1910: одружився з Євою Ліл (), у них народилась дочка. Незабаром Керн повертається до Нью-Йорка, працює театральним піаністом. Окремі пісні, написані Керном у 1910-х роках, стають популярними.
1915: Керн спізнюється на пароплав «Лузітанія», який мав доставити його до Лондона. Це рятує йому життя.
До кінця 1920-х років Керн стає відомим театральним композитором, на Бродвеї сцену побачили 16 його мюзиклів і шоу.
1925: Керн знайомиться з відомим лібретистом і продюсером ; з цього моменту розпочинається їхня багатолітня дружба та співробітництво.
1927: Керн і Гаммерштейн створюють гордість американського мюзиклу, оперету «Театр на плаву» (). Це був найкращий твір Керна, його постановки відбуваються і в наш час. «Пісня про Міссісіпі» () з цієї оперети стала народною, багато інших музичних номерів постійно виконуються кращими співаками США.
«Театр на плаву» було тричі екранізовано (востаннє — у 1951 році, з Кетрін Грейсон і Авою Гарднер).
Після грандіозного успіху «Театру на плаву» Керн укладає контракт з кінокомпанією Warner Bros. (1930) на створення звукових кіномюзиклів. Однак перший його фільм («Men of the Sky») був зустрінутий глядачами холодно і Керн знову повертається до театральної музики.
Новим успіхом стали мюзикли «Музика в ефірі» (, 1932) і «Роберта» (), 1933). Перший є пам'ятним завдяки пісні «The Song Is You», а в другому звучить знаменитий «Smoke Gets In Your Eyes». «Роберту» було екранізовано у 1935 році, у фільмі головні ролі виконували Джинджер Роджерс та Фред Астер.
Друга спроба звернення до музики для кіно відбувається у 1935 році й виявляється успішнішою. У 1936 році пісня Керна «The Way You Look Tonight» для фільму «Swing Time» (також за участю Джинджер Роджерс і Фреда Астера) отримала премію Оскара у номінації «за найкращу пісню». В цьому фільмі звучали й інші пісні Керна, серед них знаменита «A Fine Romance». Ще одного «Оскара» Керн отримав у воєнний 1941 рік за пісню «The Last Time I Saw Paris», вставлену у фільм «Lady Be Good» (хоч ця пісня була створена не для фільму).
Мюзикл «» (1939) успіху не мав, однак додав у золотий фонд американської пісні один із шедеврів Керна: «».
1939: після інфаркту Керн, за порадою лікарів, обмежується музикою для кіно як у меншій мірі виснажливим заняттям.
«Лебединою піснею» Керна стали два кіномюзикли 1944 року. Перший з них — «Дівчина з обкладинки» () з Рітою Гейворт і Джином Келлі. Саме там прозвучала пісня «Long Ago (and Far Away)». Другим став «Не можу не співати» () з Діною Дурбін.
5 листопада 1945 року в Нью-Йорку під час прогулянки наодинці Керн упав через втрату свідомості (як згодом вияснилось, причиною був інсульт). Документів у нього при собі не було, тому Керна поклали спочатку у безплатну лікарню на острові Велфер і лише через декілька днів, після того, як друзі його відшукали, перевели до іншого лікувального закладу. Оскар Гаммерштейн сидів біля Керна до останнього дня, однак композитор помер 11 листопада, так і не прийшовши до тями«Jerome Kern Dies; Noted Composer, 60» . The New York Times, November 12, 1945.
Керн похований на нью-йоркському цвинтарі Фернкліфф. В останню путь його проводжали всі знаменитості Голлівуду, некролог озвучив по радіо президент Гаррі Трумен.
Уже в наступному році кіностудія Metro-Goldwyn-Mayer випустила кіноверсію його життя «Поки пливуть хмари» ().
Творчість
1904—1911 У приведених нижче спектаклях і ревю раннього періоду Керну належать лише окремі номери. Mr. Wix of Wickham (1904) The Catch of the Season (1905) The Earl and the Girl (1905) The Rich Mr. Hoggenheimer (1906) The Dairymaids (1907) The Girls of Gottenberg (1908) — пісня «I Can't Say That You're The Only One» Fluffy Ruffles (1908) — 8 з 10 пісень, у тому числі «Fluffly Ruffles» Kitty Grey (1909) — пісні «If The Girl Wants You (Never Mind the Color of Her Eyes)» та «Just Good Friends» King of Cadonia (1910) La Belle Paree (1911) Ziegfeld Follies of 1911 (1911) — пісня «I'm a Crazy Daffy-Dill (Daffydil)»
1912—1924 У цей період Керн уже пише музику переважно одноосібно. The Girl from Montmartre (1912) The «Mind-the-Paint» Girl (1912) The Red Petticoat (1912) Oh, I Say! (1913) When Claudia Smiles (1914) The Girl from Utah (1914) — п'ять пісень, разом «They Didn't Believe Me» 90 in the Shade (1915) Nobody Home (1915) Cousin Lucy (1915) Miss Information (1915) Very Good Eddie (1915, відновлено у 1975) Ziegfeld Follies of 1916 (1916) — «When the Lights Are Low», «My Lady of the Nile», «Ain't It Funny What a Difference Just a Few Drinks Make?» Have a Heart (1917) Love o' Mike (1917) Oh, Boy! (1917) Ziegfeld Follies of 1917 (1917) — «Because You Are Just You (Just Because You're You)» Leave It to Jane (1917, відновлено у 1958) Oh, Lady! Lady! (1918) Toot-Toot! (1918) Rock-a-Bye Baby (1918) Head Over Heels (1918) She's a Good Fellow (1919) The Night Boat (1920) Hitchy-Koo of 1920 (1920) Sally (1920, відновлено у 1923, 1948) Good Morning Dearie (1921) The Cabaret Girl (London 1922) The Bunch and Judy (1922) Stepping Stones (1923) Sitting Pretty (1924) Dear Sir (1924)
1925—1945 Sunny (1925) The City Chap (1925) переробка The Cabaret Girl Criss Cross (1926) Lucky (1927) — у співавторстві «Театр на плаву» (Show Boat, 1927) — (2 пісні з 19 написані не Керном): постановка відновлювалась у 1932, 1946, 1954, 1961, 1966, 1976, 1983, 1994 роках Sweet Adeline (1929) The Cat and the Fiddle (1931) — у співавторстві Music in the Air (1932, відновлена у 1951) «Роберта» (Roberta, 1933) Mamba's Daughters (1939, відновлена у 1940) Very Warm for May (1939)
Примітки
Література Владимирская А. Р. Звездные часы оперетты. 2-е изд. испр. и доп. / А. Р. Владимирская. — Л.: Искусство, 1991. — 220 с. — ISBN 5-210-00257-8 Bloom, Ken and Vlastnik, Frank Broadway Musicals: The 101 Greatest Shows of all Time. — Black Dog & Leventhal Publishers, New York, 2004. — ISBN 1-57912-390-2 Smith C. Musical Comedy in America. — N. Y., 1950.
Посилання Jerome Kern // «Songwriters Hall of Fame» Фільмографія Керна Jerome Kern at the Internet Broadway Database