Анатолій Петрович Горобчук — краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців України; автор інтернет-проєкту «Пам'ятки і пам'ятні місця історії та культури Бердичівщини»; співавтор проєкту «Бердичів із висоти»; автор вебсайту «Мій Бердичів» та «Маркуші».
Біографічні відомості Анатолій Горобчук народився 9 березня 1970 року в місті Бердичеві в робітничій родині. Батьки родом із села Бердичівського району, переїхавши у місто, все життя пропрацювали на шкірзаводі. Брат Анатолія — Володимир Горобчук працює на ПрАТ «Фірма “Беверс”» машинобудівником. Анатолій навчався у загальноосвітній школі № 1, захоплювався радіотехнікою, що пізніше переросло у професійну діяльність. Він закінчив Вінницький політехнічний інститут (на сьогодні — Вінницький національний технічний університет) за спеціальністю «Радіотехніка» і декілька років працював інженером на машинобудівному заводі «Комсомолець» (згодом — ВАТ «Беверс», ПрАТ «Фірма „Беверс“»).
У 1995-му перейшов на роботу до районного вузла електрозв'язку «Бердичіврайтелеком». Через рік став заступником директора. З того часу відбулося чимало реорганізаційних процесів і, відповідно, змін у назві. Нині Анатолій Горобчук є начальником станційно-лінійної дільниці № 1 — одного зі структурних підрозділів Житомирської філії ПАТ «Укртелеком», що обслуговує телекомунікаційні мережі міста та району.
З 2018 року працює в редакції міськрайонної газети «Земля Бердичівська».
Сім'я Дружина Алла, яка працює медичною сестрою, і два сини: Ярослав — студент, та Олег — закінчив Вінницький національний технічний університет.
Захоплення Радіотехніка залишилась улюбленим заняттям Анатолія: дотепер він із задоволенням паяє, свердлить, складає, регулює і настроює, мудруючи над апаратурою.
На початку 2000-х років Анатолій Горобчук захопився краєзнавством. На початку краєзнавчої дослідницької діяльності було фото.Скоріше все відбувалося паралельно: захоплення художньою фотографією та історичне дослідництво. У 2003-му я познайомився з краєзнавцем Василем Котовим, який займався вивченням історії Бердичівщини. У 2008-му засновували фотоклуб «БердичевЪ», ініціатором його створення і першим керівником став Валерій Мельников, член Національної спілки фотохудожників України, у витоків фотоклубу стояв і Василь Котов. Якось, збираючи історичні матеріали, наштовхнувся на його краєзнавчу добірку й зацікавився. Познайомилися, почали працювати спільно, і до цього часу діємо разом. Я більше займаюся публікаціями, а Василь Васильович — програмним забезпеченням, розробкою і супроводом сайту «Мій Бердичів» і не лише…— розповідає Анатолій Петрович.
Нагороди 2016 рік — нагороджений першою премією Житомирської обласної ради за видання книг краєзнавчого напрямку.
Видання 2012 рік — «Бердичів. Історія міста від заснування до сьогодення (історико-краєзнавчий нарис)» 2013 рік — «Єврейські святині Бердичева» 2016 рік — «Бердичів. Історія міста від заснування до сьогодення. Фотоподорож з минулого у сучасність. Видання друге, уточнене та розширене (історико-краєзнавчий нарис)» 2018 рік — «Мій Бердичів в історичних нарисах», випуск 1 та випуск 2. 2019 рік — «Мій Бердичів в історичних нарисах», випуск 3.
Праці «Бердичів. Історія міста від заснування до сьогодення (історико-краєзнавчий нарис)». — Житомир, ПП «Рута», 2012. — 232 с., іл. «Еврейские святыни Бердичева. Экскурс в прошлое, рассказ о настоящем». На рос.мов. — Житомир, ПП «Рута», 2013. — 120 с. ил. «Бердичів. Історія міста від заснування до сьогодення. Фотоподорож з минулого у сучасність. Видання друге, уточнене та розширене (історико-краєзнавчий нарис)». — Житомир, ПП «Рута», 2016. — 320 с., іл. «Мій Бердичів в історичних нарисах. Вип.1» — Бердичів, ФОП Мельник М. В., 2018 — 75 с. іл.
Електронні джерела http://berdychiv.in.ua/ — Вебсайт «Мій Бердичів» http://markushi.berdychiv.in.ua/ — Вебсайт «Маркуші»
Джерела Кучерява В. Анатолій Горобчук — Краєзнавець із великої літери //Бердичівський погляд. — 2018. — 5 жовт.
Примітки