Істо́рико-культу́рний ко́мплекс «Запорозька Січ» Націона́льного запові́дника «Хо́ртиця» — є продовженням експозиції Музею історії запорозького козацтва і за своєю структурою підпорядковується Національному заповіднику «Хортиця» на правах відділу. Це — науково обгрунтована модель військового і адміністративно-політичного центру Запорозького козацтва. Розташований на острові Хортиця в місті Запоріжжя.

Призначення комплексу — дати досить повне уявлення про матеріальну і духовну культуру Запорозького козацтва протягом всього історичного періоду його існування.

Його складають музейно-експозиційні та рекреаційні об'єкти.

Основна функція музейно-експозиційних об'єктів;— організація та проведення тематичних екскурсій, творчих виставок за старою козацькою тематикою і народних промислів, проведення наукових конференцій, симпозіумів та семінарів з історії Запорозького козацтва. Призначення рекреаційних об'єктів — створити найкращі умови для прийому туристів і забезпечити культурний відпочинок відвідувачів.

Історія будівництва Запорозька Січ — унікальне явище в історії людства. Виникнувши як військово-політичний центр Українського (Придніпровського) козацтва, вона з часом перетворилася на столицю однієї з перших демократичних республік Європи і, таким чином, зіграла більш ніж помітну роль у формуванні військових, політичних, господарських і культурних основ майбутньої української державності.

Ідея створення на Хортиці архітектурного ансамблю — узагальненого образу козацьких столиць XVI—XVIII століть як частини державного козацького заповідника виникла ще у 1960-ті роки. Рішення про його створення було прийнято виконкомом Запорізької обласної Ради депутатів трудящих від 03.11.1965 року. Рішенням Запорізького облвиконкому від 11.09.1968 року був затверджений Протокол засідання журі відкритого конкурсу на проект комплексу Державного історико-культурного заповідника запорозького козацтва на о. Хортиця від 23-24.07.1968.

13 квітня 1971 року засіданням виконавчого комітету Запорізької міської ради депутатів ухвалено рішення № 178/1 про відведення земельної ділянки площею 33,2 га управлінню капітального будівництва міськвиконкому в постійне користування для будівництва меморіально-етнографічного комплексу. Межі земельної ділянки затверджені головним архітектором міста у відповідності з планом.

На виконання зазначеного рішення державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» розпочав основні роботи щодо розробки генерального плану острова Хортиця, садово-декоративного парку, будівлі музею, меморіально-етнографічному комплексу. Але невдовзі партійне керівництво з ідеологічних міркувань відмовилося від будівництва «Січі» на Хортиці. Натхненник проекту, заступник голови Запорізького облвиконкому Микола Киценко 21 березня 1973 року звільнений з посади у зв'язку із «серйозними методологічними прорахунками», а по суті був звинувачений у націоналізмі.

Замість комплексу, що мав увічнити пам'ять про козацтво, 14 жовтня 1983 року на острові Хортиця було відкрито Музей історії Запоріжжя.

На хвилі перебудовчих процесів у суспільстві постало питання про необхідність перепрофілювання Музею історії Запоріжжя у Музей історії запорозького козацтва. Тоді ж повернулися до питання будівництва комплексу «Запорозька Січ».

У 1990 році відбулися заходи, присвячені 500-річчю козацтва, під час яких було урочисто визначено місце будівництва комплексу.

Зі здобуттям Україною незалежності держава долучилася до відтворення історичної пам'яті та традиційної національної духовності українського народу. Були прийняті рішення «Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва» (Указ Президента України від 04.01.1995), «Про Програму відновлення видатних пам'яток історії та культури» (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.1999), «Про Національний заповідник Хортиця» (Постанова КМУ від 06.04.1993). Згідно з названими вище рішеннями та святкуванням 10-ї річниці Незалежності України, що наближалося, розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 20.11.2000 р. № 588 ухвалено рішення та затверджені заходи щодо будівництва історико-етнографічного комплексу «Запорозька Січ» на території Національного заповідника «Хортиця» Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.05.2001 № 202-р затверджені заходи щодо розвитку Національного заповідника «Хортиця» на 2001—2005 роки, яким передбачено відтворення історико-етнографічного комплексу «Запорозька Січ» протягом 2002—2004 років.

На виконання зазначеного розпорядження заповідник уклав угоду з інститутом «Запоріжцивільпроєкт», який має авторське право на розробку проектної документації цього об'єкту на всіх стадіях проектування та будівництва, як переможець конкурсу.

Науковці чимало дискутували, яким має бути комплекс. Справа в тому, що не збереглося креслень жодної з існувавших Січей, археологічні розкопки на місцях їхнього розташування провести було неможливо, бо ці території опинилися під водами Каховського моря. Вихід із становища напрошувався один: не намагатися реконструювати одну з восьми Січей, а подати Січ в стилізованому, узагальненому вигляді, створити типізований образ козацької столиці.

Проєкт був погоджений відповідно з чинним законодавством з усіма відповідними організаціями та переданий на розгляд до Запорізької обласної служби «Укрінвестекспертиза». Після усунення ряду зауважень «Укрінвестекспертизи», заповідник отримав позитивний висновок № 27/1 від 11.04.2002.

Також стадія «Проєкт» була розглянута та погоджена: науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини при Держбуді України 27.03. 2001 року; Міністерством культури і мистецтв України 02.07.2004 року; містобудівною радою при головному управлінні архітектури та містобудування м. Запоріжжя.

Проєкт комплексу отримав позитивні рецензії завідувача кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктора історичних наук, професора Ю. А. Мицика; декана історичного факультету Запорізького державного університету", доктора історичних наук, професора Ф. Г. Турченка; директора інституту Української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України", доктора історичних наук, члена-кореспондента НАН України П. С. Соханя.

З 2000 по 2004 роки на території відтворення історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» проведено повне археологічне дослідження (Звіт про археологічні дослідження території будівництва історико-етнографічного комплексу «Запорозька Січ» в 2004 році. Автори: Кобалія Д. Р., Саєнко В. М., Остапенко М. А., Запоріжжя, 2004.)

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації № 285 від 08.07.2004 були затверджені напрямки використання коштів субвенції з Державного бюджету на 2004 рік на збереження та розвиток Національного заповідника «Хортиця», а розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 25.08.2004 № 375 за згодою з Міністерством культури і мистецтв України Національний заповідник «Хортиця» був визначений замовником по відтворенню історико-культурного комплексу «Запорозька Січ».

Урочиста закладка будівництва відбулася 14 жовтня 2004 року Робоча документація до цього об'єкту була затверджена розпорядженням голови обласної державної адміністрації № 479 від 28.10.2004.

У 2004 році тендерним комітетом Запорізької обласної ради були проведені торги щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. Переможцем торгів було визначене приватне підприємство «Протей», яке стало генеральним підрядником на виконання будівельних робіт по відтворенню історико-культурного комплексу «Запорозька Січ».

2 листопада 2004 року була укладена угода між замовником (Національним заповідником «Хортиця») та генеральним підрядником (ПП «Протей») та розпочаті будівельні роботи. На той час проектний кошторис комплексу складав 14,5 мільйона гривень.

За п'ять місяців було освоєно близько двох мільйонів гривень. На ці гроші на будівельному майданчику завершили планування котловану, але спорудження комплексу не наблизилося навіть до виходу зі так званого нульового циклу. Тим часом Міністерство культури за невідомих причин зупинило фінансування будівництва.

У лютому 2005 року головою Запорізької облдержадміністрації був призначений Юрій Артеменко, а у березні 2005 року генеральним директором Національного заповіднику «Хортиця», на якого лягла відповідальність і за будівництво ІКК «Запорозька Січ», став журналіст і літератор К. І. Сушко.

29 березня 2005 року у голови Запорізької ОДА Ю. А. Артеменка відбулася нарада за участі представників інституту «Запоріжцивільпроєкт», міського голови Є. Г. Карташова, посадовців комбінату «Запоріжсталь» на чолі з комерційним директором О.Рабцуном. Головним питанням наради стало продовження будівництва ІКК «Запорозька Січ».

Голова Запорізької ОДА Ю. А. Артеменко повідомив, що за відсутності державного фінансування уся надія на спонсорів чи меценатів. Голова правління ВАТ «Запоріжсталь», Герой України В. А. Сацький, за підтримки акціонерів «Запоріжсталі» І. В. Дворецького та А. Т. Абдінова, зголосився надати на продовження будівництва 12 млн гривень. Зокрема, Віталій Антонович Сацький направив Президенту Віктору Ющенку листа, в якому комбінат висловив готовність взяти всі фінансові витрати на себе. На пропозицію комбінату Віктор Ющенко відповів вдячністю. На офіційному бланку з текстом листа, президент власноруч дописав: «Вдячний. 4 червня 2005 року на острові Хортиця прошу представити план проєкту» .

План був представлений і схвалений Президентом В. А. Ющенком.

Кошторис робіт, які взявся профінансувати металургійний комбінат, склав 12 млн 319 тис. 333 гривні. Більше того, як розповідає в книзі «Бентежна Хортиця» тодішній генеральний директор НЗ «Хортиця» К. І. Сушко, голова правління ВАТ «Запоріжсталь» В. А. Сацький та акціонери комбінату І. В. Дворецький і А. Т. Абдінов після перемовин погодилися укласти не інвестиційну, а благодійну угоду, завдяки чому новозбудована споруда має повністю належати заповідникові, тобто державі.

То був шляхетний вчинок: на той час курс долара до гривні був 1 до 4.8, тобто 12 з гаком мільйонів гривень дорівнювали 2,5 млн доларів США. Надати такі кошти на будівництво ІКК «Запорозька Січ», що стане окрасою та візитною карткою НЗ «Хортиця» — було серйозним і патріотичним рішенням. Ще не до кінця добудований ІКК «Запорозька Січ» привернув до себе увагу російського кінорежисера В.Бортка, який почав знімати фільм «Тарас Бульба». Комплекс, що будувався на кошти «Запоріжсталі», був використаний Бортком як одне з місць для натурних зйомок. Зйомки тривали з лютого по травень 2007 року. Тоді коло Січі кінематографістами було добудовано бутафорське містечко. Але воно було нетривким, і співробітники заповідника наступного року прибрали рештки бутафорії, які заважали відвідувачам ІКК «Запорозька Січ». Бо вони з'явилися, і їхня кількість зростала не днями, а часами.

21 серпня 2007 року в Києві, у Софіївському соборі, відбулося нагородження переможців за підсумками Всеукраїнського опитування «Сім чудес України», одним із яких став НЗ «Хортиця». А вже 23 серпня 2007 року ІКК «Запорозька Січ» відкрив туристичне обслуговування. Перших гостей зустрічав Кошовий отаман, у ролі якого виступив н.а. України, актор Запорізького обласного академічного музично-драматичного театру імені Магара Володимир Лук'янець.

За підсумками першого сезону, ІКК «Запорозька Січ» відвідали 60 тисяч осіб.

«Запоріжсталь» виконала свої фінансові зобов'язання. Не вистачало дещиці. Держава згадала про свої зобов'язання, але 2008 року почалася світова фінансово-економічна криза, яка вплинула і на Україну. Через це Міністерство культури і туризму, до якого належить заповідник, припинило будь-яке фінансування будівництва. Станом на травень 2009 року готовність об'єкту склала понад 85 %.