Серед безлічі шкіл збереглися тільки школи напрямків Тхеравада, Махаяна та Ваджраяна (в поєднанні з Махаяною). Ранні школи буддизму (нікая)
Тхеравада — «вчення старійшин», хаймавата — «гімалайські» Вібгадж'явада (утворилася до 240 до н.е. і під час правління цар Ашокі) — «вчення про аналіз», Тхеравада (приблизно 240 до н.е.), вважається продовженням Стхавіравади та Вібгадж'явади Абхаягірівада Махавіхаравада (сучасна Тхеравада) Джетаванія Махішасака (V ст. до н. е.) — «організатори землі» Каш'япія (друга половина III ст. до н. е.) — «послідовники Каш'япи», також суваршіка «послідовники Суварші» Дгармагуптака (III ст. до н. е.) — «послідовники Дгармагупти» або «захисники Дгарми» Пудгалавада (приблизно 280 до н.е.) — «вчення про пудгалу» Ватсіпутрія (під час правління царя Ашоки) — після розколу в другій половині II ст. до н. е. стала називатися Самматія — «ті, які живуть в злагоді» Дхармоттарія (початок III ст. до н. е.) — «послідовники Дхармоттари» Бхадраянія (друга половина II ст. до н. е.) — «ті, хто йде по шляху Бхадри» Шаннагаріка (друга половина II ст. до н. е.) — «з шести міст» (також Сандагірія — «з дрімучого лісу») Авантака Сарвастівада (приблизно 237 до н. е.) — «вчення про те, що все існує» (також — «послідовники Коментаря») Непальські вайбгашикиДзунба Кунчог Жигме Ванбо. С. 17 Вайбгашики з східної ІндіїДзунба Кунчог Жигме Ванбо. С. 18 Вайбгашики з центральної Індії Кашмірські вайбгашики Апарантака-вайбгашики Багірдешака — «іноземні вчителі» (також пашчатія — «ті, що живуть на захід від Кашміра», гандхарські вабгашики)Шохин, с. 143 Муласарвастівада (III — IV ст.) — «корінна Сарвастівада» Шабдіка — «[послідовники вчення] про слово»Шохин. С. 154 Саутрантіка (приблизно 50 до н. е. — 100) — «ті, що спираються на сутри», також санкрантівада «вчення про перехід», тамрашатія «одягнені в сукні мідного кольору», дарштантіка «що використовують приклади»:Дзунба Кунчог Жигме Ванбо. С. 29
Серед саутрантиків виділялися різні течії:
За визнаним авторитетом:
Агаманусаріно-саутрантіка (послідовники писань Абгідгарми) Ньяянусаріно-саутрантіка (послідовники семи логічних трактат Дгармакірті)
За ставленням до сприйманого:
Зунзін джаннямпа (gZung ‘dzin grang mnyam pa, «рівна кількість об'єктів і суб'єктів»)Дзунба Кунчог Жигме Ванбо. С. 39; Klein. P. 108 Гон(г)а чецальва (sGo nga phyed tshal ba, «половинка яйця») Нацог німепа (sNa tshogs gnyis med pa, «недвійковість різноманіть») Махасангхіка (приблизно 380 до н.е.) — «велика громада» Мадг'ядешика Екав'явахаріка (під час правління царя Ашоки) — «ті, чия практика [дає результати] в одну [мить]» Локоттаравада (III ст. до н. е. — «вчення про те, що за межами світу» Гокуліка (під час правління царя Ашоки) — «з роду бика», також куккулакатха — «міркування про гарячий попіл» Бахушрутія (кінець III ст. до н. е.) — «ті, хто багато чув» Праджняптівада (кінець III ст. до н. е.) — «вчення про те, що [всі речі суть лише] назва» Чайтіка (середина I ст. до н. е.) — «[що оселилися на горі] з чайтьєю» АндхакаШохин. С. 133 — «з Андхри» Апарашайла — «з західної гори» Уттарашайла, Пурвашайла — «зі східної гори» РаджагіріяAkira Hirakawa, Paul Groner. P. 116 — «з Раджагріхи» Сіддгартхика Апарараджагірика (Ваджирія)
Влив ранніх школ на пізні: Розділ Віная школи Дгармагуптака використовують такі школи Віная:
Китайська Люй-цзун Наньшань-цзунПоділяється на два напрямки: один наголошує на зовнішньому дотриманні дисциплінарних правил, другий — на медитативній практиці та осягненні через неї «внутрішніх» приписів, зовнішні правила при цьому відіграють другорядну роль. Китайская философия. С. 198 (в доктринальному плані спирається на вчення Йогачари. В XI ст. Юаньчжан предприйняв зусилля для поєднання канонів Тяньтай і Люй та склав коментар до праці Даосюаня для адептів Тяньтай) Корейська Юль-чон (Кеюль, Намсан) Японська Ріссю: Тосьодайдзі-ха Сянбу-цзун (Сифеньлюй-цзун) (опиралась на вчення школи Ченші) Дунта-цзун (опиралась на вчення Сарвастівади)Вэнь Цзиньюй. С. 138
Крім того, в китайському каноні містяться статути Вінаї шкіл Сарвастівада, Муласарвастівада, Махіщасака, махасангхіківЛысенко. С. 99, Каш'япія, СамматіяШохин, 140
Інші впливи на пізні школи:
Китайсько-корейсько-японська школа Ченші-цзун (Сонсиль-чонь, Дзьодзицу-сю) (сатьясіддхі/таттвасіддхі) вважається відгалуженням шкіл Саутрантіка, Дгармагуптака або Бахушрутія (поглинена школами Саньлунь і Фасян). Китайська школа [стара] Пітань-цзун (абгідгарма) ґрунтувалася на тлумаченні абгідгармічних текстів школи Сарвастівада Китайсько-корейсько-японська Цзюйше-цзун (кор. Куса-чонь, яп. Куся-сю:) (коша) або нова питань-цзун (абгідгарма) вважається відгалуженням школи Сарвастівада/Саутрантіка (є субтрадицією школи Фасян/Хоссо).
На китайську мову переведені також абгідгармічні трактати ДгармагуптакиШохин. С. 126 і Самматії; у китайський канон увійшли сутри Дгармагуптаки, Сарвастівади, Махасангхіки і Каш'япіїMuller, Charles. Digital Dictionary of Buddhism, статья о 阿含經. Всі тибетські і монгольські ченці слідують винаї МуласарвастівадиГой-лоцава. С. 43, 559, відома була в Тибеті і «Пратімокша-сутра» локоттарвадінів та екав'явахариківГой-лоцава. С. 40. У тибетських монастирях вивчається Абгідгарма-коша Васубандгу, а до складу канону увійшли сутри Муласарвастівади та в невеликій кількості — Тхеравади .
Тхеравада Різні школи Тхеравади пов'язані з коментаторськими традиціями на палійський канон або зі специфічною практикою. Можлива істотна різниця в інтерпретації правил вінайї.
Бангладеш: Сангхарадж-нікая Махастхабір-нікая Бірма:Gutter. P. 10 Тхудхамма-нікая Віпасана вчителля Махасі Саядо та лінії учнів — У Ба Кхін, Гоенка, Шведжин-нікая Чатубхумміка Махасатіпаттхана Нгеттвін нікая Дхамманудхамма Махадвая нікая Вейлувун нікая Дхаммавінаянулома Муладвая нікая Дхаммаютика-нікая Махаїн Ганавімут Гадо Анаукчаунг Двая Шрі-Ланка: Сіам-нікай Ватуравіла (Махавіхара Вамшика Ш'ямопалі Васанав-нікай) Малватта Асгірія Амарапур-нікай Кандубода (або Шведжин Нікай) Тапована (або Кальянавамса) Амарапура Сірісаддхаммаванса Маха Нікая Амарапура Мулавамсіка Нікая Ударата Амарапура Нікая Амарапура Сабарагаму Саддхамма Нікая Саддхамма Юттхіка (Матара) Нікая Дадалу Парампараятта Амарапура Нікая Амарапура Мраммавансабхідхаджа Амарапура Ваджіраванса Нікая Сабарагаму Саддхаммаванса Нікая Амарапура Аріяванса Саддхамма Юттика Нікая Джулагандхі Нікая Ударата Амарапура Самагрі Сангха Сабхава Ува Амарапура Нікая Амарапура Срі Дхаммаракшіта Нікая Удукінда Амарапура Нікая Самбуддха Сасанодая Сангха Сабхава Амарапура Маха Нікая Сри Кальяніванса Нікая Рамання-нікай Шрі Кальяні Йогашрама Самстха (Галдува) Делдува Таїланд Маха-нікай Дхаммакая Тхаммают-нікай Тайська лісова традиція (камматтхана) (лісові монахи є в обох нікаях) Санті Асоке
Лаос Маха-нікай Тхаммают-нікай Камбоджа Моха-нікай Тхаммают-нікай Індія Маха Бодхі Далітський буддійський рух, Наваяна (Тхеравада з елементами Махаяни та Ваджраяни) (див. Амбедкар, Бхімрао Рамджі) В'єтнам Джетавана-вихара (Kỳ Viên Tự)
Друзі західної буддійської громади (Тхеравада з елементами Махаяни та Ваджраяни)
Махаяна
Мадг'яміка Мадг'яміка-рангтонг (свабхавашунья, ніхсвабхававада) Прасангака (погляди Гелуг, Дрікунг Каг'ю, більшості сак'япинських і частини кармапинських лам) Сватантріка Саутрантіка-мадг'яміка-сватантріка Йогачара-мадг'яміка-сватантріка мадг'яміка-жентонг (парабхава-шунья) (Маха-Мадг'яміка, Парамартха-Читтаматра ) (погляд Ньїнґма, частини сак'япинських і більшості кармапинських лам, Другпа Каг'ю, Шангпа Каг'ю, Джонанг, Ріме) Сутричний женьтонг (Шак'я Чхогдень зі школи Сак'я, спирається на «десять сутр Татгагатагарбхи» і п'ять книг Майтреянатхи-Асанги) Тантричний женьтонг (спирається на Калачакра-тантру, об'єднаний Долпопа Шераб Гьялценом зі школи Джонанг з сутричним) ДетонгОле Нидал. С. 30. Цит. по Терентьев А. Куда ведёт «Алмазный путь»? Саньлунь -цзун («школа трьох трактатів») Санрон -сю:— японський варіант (поглинена школою Тендай) Самнон-чонь — корейський варіант теорія Татхагатагарбхи («дхатувада») (див. Татгагатагарбха) Йогачара (Віджнянавада, Читтаматра)
По відношенню до сприйманого:
Сакаравада (тиб. НамденпаДзунба Кунчог Жигме Ванбо. С. 38) Зунзін джаннямпа (gZung -'dzin grang-mnyam-pa, "рівна кількість об'єктів і суб'єктів") Гон(р)а чецальва (sGo-nga phyed-tshal-ba, «половинка яйця») Нацог нимепа (sNa-tshogs gnyis-med-pa, «неподвійність багатовидів») Ніракаравада (Анакаравада, тиб. Намцзунпа) Діжі НамцзунпаДзунба Кунчог Жигме Ванбо. С. 41 Діме Намцзунпа
За визнаним авторитетом:
Агаманусаріно-віджнянавада (послідовники п'яти трактататів Асангі-Майтреянатхі) Ньяянусаріно-віджнянавада (послідовники семи логічних трактатів Дгармакірті)
Регіональні варіанти:
Вейші-цзун (віджняптіматра, «школа тільки-свідомості», також Фасян-цзун (дхармалакшана), циень-цзун; вчений Оуян Цзиньу вважав Вейші та Фасян різними школамиКитайская философия. С. 245) (сакаравада)Ян Байи, с. 148 Субтрадиція Куйцзи (головна лінія)Ленков, с. 96 Субтрадиція Юаньце (Вончхика) (ніракаравада) Сінь вейші лунь («нова йогачара») Цзюйше-цзун — див. вище Попсан-чон (Юсік, Чаин) — корейський варіант Хоссо:-сю: — японський варіант Куся-сю: — див. вище Се:току-сю: (Див. Сетоку, Хорю-дзі) Кіти-Хоссо:-сю: Ділунь-цзун (дашабхуміка):Анашина Північний напрям (влилося в школу Фасян) Південний напрям (поглинена школою Хуаянь) Шелунь (самграха) (злилася зі школою Фасян) (ніракаравада)) Се:рон-сю: — японський варіант Хуаянь-цзун (Юаньжун-цзун) (аватамсака) Байюнь-цзун (влилася в Байлянь-цзун) Хваом-чон (Вŏн-юнъ) — корейський варіант Техан пульге Вонг'йо-чонь (Пŏпсŏн-чонь (дхармата), Хедонь, Чуньдо) — корейська школа ЧонхваOther Orders Кегон -сю: — японський варіант (запозичила елементи Ваджраяни)
Чань / Zen / Сон / Тхієн (дх'яна):
Вінітаручі (Тінідалиуті) — в'єтнамська школа, заснована учнем третього патріарха Сєнцаня Хіянсан — корейська школа, заснована учнем четвертого патріарха Даосиня Помнаном, влилася в школу Чоге Нютоу-цзун (яп. Годзу) (гошрінга) — школа, заснована учнем четвертого патріарха Даосиня, дотримувалася поглядів Мадг'яміки
Школи, засновані учнями п'ятого патріарха Хунженя:
Школа Чжишеня, дотримувалася поглядів Віджнянавада Школа Лаоланя, дотримувалася поглядів Віджнянавада Школа Сюаньши, дотримувалася поглядів Віджнянавада Північна школа (Дуншань фа мень, Бей-цзун (яп. Хоку-сю:)) — заснована Шеньсю, дотримувалася поглядів Віджнянавада Південна школа (Нань-цзун) — заснована Хуейненом, дотримувалася поглядів Екаяни (див. Татгагатагарбха) Баотан-цзун (сичуанський чань)Солонин Школа Хешана Махаяни (ston-mun-pa, ) (вчення збереглись в кхамській лінії Дзогчена) Цаосі-бей-цзун, Хецзе-цзун-цзун Цаосі-нань-цзун (曹溪南宗) Шітоу-цзун, Цаодун-цзун Сото-сю — японський варіант До: гэн-ха (лінія Вансі) Лінія ЕйхейдзіDumoulin, 137 Лінія Сеньє та Кйо: го:Dumoulin, 138 Лінія Дзякуена Хо: ко:-ха (лінія Канган Гіїна) Лінія Кейдзана Самбо: Ке:дан
То:ме:-ха То: ре:-ха (東陵派) Прогресивний союз школи СотоБуддизм в Японии. Отв. ред. Т. П. Григорьева. М.: Наука, 1993 Не:рай-сю: Кю: сай-ке: (救世教) Хо: о:-ке: (法王教) Сумісан — корейська школа, влилася в школу Чоге Таодонг-тонг — в'єтнамський варіант Юньмень-цзун (яп. Уммон-сю:, поглинена школою Ріндзай) Тхао Дионг Фаянь-цзун (поглинена школою Ліньцзи) (яп. Хо: ген-сю:) Хунчжоу-цзун Наньюе Ліньцзі Хуанлун-цзун (яп. О:рю:) Янци-пай (яп. Ё:ги) Хуцю (яп. Кукю) Дахуей Ніхон Дарума-сю: — японська школа, поглинена традицією Сото Догена Фо Гуан Шань (синтез Чань, Цзинту, Чженьянь. При асоціації існує Фонд розвитку буддизму тхеравади, представлені різні школи тибетського буддизму) Ріндзай — японський варіант Ріиндзай-сю Гендзю:-ха Ріндзай-сю Месіндзі-ха ІтІбата Якусі Ке:дан Сенко:-ха (Кенніндзі-ха) (лінія О:-рю:, див. вище) Е:гі-ха (див. вище Янци-пай) Се: іті-ха (Тьофукудзі-ха) Дайкаку-ха (Кенте:дзі-ха) Хо: кай-ха (法海派) Дайо:-ха лінія Геттана (月菴宗光) лінія Секко: