Херука () — в тантричному буддизмі Ваджраяни назва категорії гнівних форм божеств, просвітлені істоти, які приймають гнівний вигляд на благо живих істот, хоч і дослівно — це «ті що п'ють кров»A Sanskrit-English dictionary By Monier Monier-Williams, Ernst Leumann, Carl Cappeller. P.121.
Виникають в процесі медитації в гнівній (захисній) формі, втілюють собою силу майстерних засобів (санскр. упая-каушалья).
Херуками, наприклад, є тантричні божества Чакрасамвара (тиб. Демчог) і Вішуддха Херука (тиб. Яндаг Херука). Ці божества з'являються в процесі медитації, виникають з порожнечі і трансформують «отрути розуму» в мудрість.
У Східній Азії їх називають Королями мудрості.
Херука називають Будду Акшобх'я, у ануттарайогатантрі.
Етимологія «Хе», позначає дію за допомогою якогось предмета, радісну дію, а другий склад «ру», — це скорочена форма санскритського слова «кров». A «ка» — це коротка форма санскритського терміна, яким позначається чаша з черепа. Таким чином, саме слово «Херука» означає «Істота, що радісно грається або діє, тримаючи в руках чашу з черепа, повну крові».
Тибетці також називають Трак тунг (Khrag `thung тиб.), «той, що п'є кров».
Іконографіка Образи Херук візуалізують відповідно до тієї чи іншої тантричної практики. Кожного з них зображають у вигляді істоти з міцною статурою і з намистом з людських черепів. У них по шість і більше рук, по три ока, що виражають лють. Херука зображується оточеним ореолом полум'я і зневажає ворогів Дгарми. Херуки можуть складати мандалу і часто супроводжуються подружжям. Тибетське уявлення про Херук, званих метафорично «ті, що п'ють кров его», передбачає позбавлення від прихильності до «я», сумнівів і зумовленого подвійного сприйняття.
Форми Відома група П'яти Херук: Падма-Херука, Ваджра-Херука, Будда-Херука, Ратна-Херука і Карма-Херука, — є проявами П'яти Будд. П'ять Херук згадуються в тексті терма Гуру Падмасамбгави, «Бардо Тхедол», де вони постають в союзі зі своїми дружинами-персоніфікаціями п'яти видів мудрості: Падма-Кродхішварі («Лотосова Володарка гніву»), Ваджра-Кродхішварі («Ваджрна Володарка гніву»), Будда-Кродхішварі («Просвітлена Володарка гніву»), Ратна-Кродхішварі («Дорогоцінна Володарка гніву») і Карма-Кродхішварі («Дієва Володарка гніву»), отримали імена у відповідності з тим будда-сімейством, до якого належать.
Серед відомих херуків з родів тантричного буддизму, виділяють п'ять: Хеваджра (розум) Чакрасамвара (тіло) Махамая (мова) Гух'ясамаджа (еманація якостей) Ямантака («руйнівник смерті»)Hevajra.
Також, Калачакра (діяльність, активність)Жемчужные чётки, путь очищения. Кхенчен Кончок Гьялцен Ринпоче. Под редакцией Кхенмо Тринлей Чодрон. Киев, 2009 (C.38) , хоч і не вказано в джерелі, як ще один херукі, є елементом цілісної картини представлення філософії та практики.
Вісім херук Ньїнґма Махайоги 1) Ямантака () гнівний Манджушрі, божество тіла;
2) Хаяґріва () гнівний Авалокітешвара, божество мови;
3) Вішуддха/Шрі Сам'як (, Вайлі: yang dag thugs) гнівне божество розуму Ваджрапані;
4) Махоттара (, Wylie: che mchog) гнівний Самантабхадра, божество просвітлених якостей;
5) Ваджракілая/Ваджракумара (тиб. ), гнівний Ваджрасаттва, божество очищення;
6) Матара () гнівний , божество покликання і відправлення;
7) Локастотрапуджа-натха (тиб. ) гнівний Кшітіґарбга, божество мирської жертви та хвали;
8) Ваджрамантрабхіру () гнівний Майтрея, божество гнівних
Див. також Дгармапала (міфологія) Ідам Божество Дакині
Примітки
Література Індо-тибетський буддизм. Енциклопедичний словник/ Андросов В. П..- М.:Орієнталія, 2011.- 448 с. ISBN 978-5-91994-007-4 С.370 Антологія мудрості. Тибетська книга мертвих.-Переклад Дудченко Леся.- Арій, 2015.- 192(160) с. ISBN 978-9-66498-413-0 (С.?)