Події
похід Долгорукова на Кримське ханство в ході російсько-турецької війни, коли було здобуто Перекоп (червень), Ґезлев, Кафу. Кримське ханство було визнане незалежним, але під протекторатом Російської імперії.
Особи
Призначено, звільнено
Народились Двигубський Іван Олексійович (1771—1840) — український вчений-природознавець, педагог, ректор Московського університету, доктор медицини, професор. Мартинов Іван Іванович (1771—1833) — філолог та ботанік. Член Російської академії (1807), видавець літературного журналу «Муза». Милорадович Михайло Андрійович (1771—1825) — російський військовий діяч, генерал, граф (з 1813). Невірівський Дмитрій Петрович (1771—1813) — генерал-лейтенант, видатний полководець Франко-російської війни 1812. Орлай Іван Семенович (1771—1829) — медик, педагог, письменник. Доктор медицини, академік. Дійсний статський радник. Дійсний член Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії. Осип Козачківський (1771 — після 1817) — викладач, ректор Переяславської семінарії. Михайло Пивницький (1771—1845) — релігійний діяч РКЦ. Другий з ряду Луцько-Житомирських єпископів (1831—1845). Павло (Саббатовський) (1771—1832) — релігійний діяч. Випускник Києво-Могилянської академії, керівник православних установ на Слобожанщині. Павло Суботовський (1771—1832) — релігійний та освітній діяч, ректор Смоленської духовної семінарії, єпископ Слобідськоукраїнський і Харківський, архієпископ Астраханський і Кавказький Відомства православного сповідання Російської імперії. Сильвестр Суходольський (1771 — після 1820) — український релігійний та освітній діяч, ректор Смоленської духовної семінарії, архімандрит монастирів на Московщині. Алоїз Фелінський (1771—1820) — поет та драматург, громадський і політичний діяч. Юзеф Ґжеґож Хлопіцький (1771—1854) — учасник повстання Косцюшка і наполеонівських воєн; під час Листопадового повстання 1830—1831 диктатор, фактичний командувач польських військ у битві під Ґроховом. Пилип (Шумборський) (1771—1851) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; василіянин, з 1830 року єпископ Холмський і Белзький, сенатор Царства Польського.
Померли Білинський Іпатій Юрій (1704—1771) — священик, василіянин, проповідник, протоігумен Руської (Коронної) провінції (1743—1747 і 1755—1759), протоархимандрит Василіянського Чину (1747—1751 і 1759—1771), архимандрит Лаврівського монастиря. Головацький Яків (василіянин) (1735 — після 1771) — живописець, священик УГКЦ, чернець-василіянин. Каплан II Ґерай (1739—1771) — кримський хан у 1770—1771 р.р.
Засновані, зведені
спорудження Дніпровської укріпленої лінії (від Олександрівська вздовж Кримського кордону до Петрівської фортеці) та заснування Олександрівська (нині м. Запоріжжя). Мукачівська греко-католицька єпархія Садогурська монетарня Шосткинський казенний завод «Зірка» Астрономічна обсерваторія Львівського університету Іванівка (Антрацитівський район) Костел святої Анни (Ковель) Церква святої Параскеви П'ятниці (Самчики) Успенський собор (Харків)
Зникли, скасовані
Видання, твори
Пам'ятні дати та ювілеї
975 років з часу (796 рік): знищення Аварського каганату у Паннонії франками (інша дата — 805 рік). 875 років з часу (896 рік): битви на Південному Бузі, де болгарський цар Симеон I розбив військо угрів та в союзі з печенігами він вигнав їх далеко на захід. 825 років з часу (946 рік): посольства княгині Ольги до Царгорода. придушення Ольгою повстання древлян після спалення Іскоростеня. 800 років з часу (971 рік): завершення Другого Балканського походу у Болгарії князя Святослава (з 969 року) та пограбування околиць Константинополя, облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 року. 775 років з часу (996 рік): завершення спорудження Десятинної церкви в Києві (з 990 року) та її урочисте відкриття (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса. Захоронення тут праху княгині Ольги. 725 років з часу (1046 рік): укладення миру між Візантією та Київською Руссю, яким завершилася війна, що тривала з 1043 року. 675 років з часу (1096 рік): 19 червня — Битва на річці Трубіж — одна з битв русько-половецької війни 1090-х — 1116 років. Битва на Колокші біля Володимира у якій князь Мстислав Володимирович Великий розгромив Олега Святославича. 625 років з часу (1146 рік): завершення повстання у Києві, який у 1139 році був захоплений Всеволодом Олеговичем. початку збройної боротьби князівських родів (Ольговичів, Мономаховичів, Давидовичів) за Київський престол (до 1161 року). 575 років з часу (1196 рік): вторгнення литовців у Волинське князівство. 550 років з часу (1221 рік): початку княжіння Данила Романовича на Волині. 525 років з часу (1246 рік): відвідання галицько-волинським князем Данилом Романовичем столиці Орди — Сарай-Бату, де був вимушений визнати себе підлеглим хана Батия. подорожі Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії. 450 років з часу (1321 рік): битви на річці Ірпінь, коли литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (інша дата — 1320 рік). 425 років з часу (1346 рік): облоги Кафи Ханом Джанібеком. 350 років з часу (1421 рік): входження Галичини до складу Польського королівства. 325 років з часу (1446 рік): Блокада Кафи трапезудською ескадрою. Генуезці відкупилися від греків і уклали з ними мир. 300 років з часу (1471 рік): ліквідація Великим князівством Литовського Київського удільного князівства та утворення Київського воєводства у складі Овруцького, Київського, Житомирського та інших повітів. 250 років з часу (1521 рік): вигнання із Казані кримським ханом Мехмедом I Ґераєм ставленика Москви із посадженням на намісництво свого брата Сахіба. нальоту братів Ґераїв на околиці Москви, Нижнього Новгорода та Рязані із захопленням великої кількості бранців. 200 років з часу (1571 рік): походу кримських татар на чолі з ханом Девлет Ґераєм на Москву, який привів до спалення кримськими татарами Москви, коли цар Іван IV втік зі своєї столиці. петиції української шляхти з Київщини до польського короля про збереження прав «руської» української мови. 175 років з часу (1596 рік): 8-10 жовтня — скликання у Бересті королем Речі Посполитої Сигізмундом III Вазою Берестейського собору, що через непримиренність позицій розколовся надвоє. Обидва собори, православний і уніатський, відбулись, не знайшли способів порозумітися: уніатський проголосив з'єднання з римсько-католицькою церквою під проводом Папи Римського, а православний засудив унію. завершення повстання Наливайка 1594–1596 років у результаті програних битва під Гострим Каменем (поблизу села Трипілля на Київщині — у березні) та в ході Солоницького бою поблизу Лубен (у травні). 150 років з часу (1621 рік): Хотинської битви (1-29 вересня), в якій війська Речі Посполитої з українськими козаками зупинили наступ Османської імперії. укладення Хотинського мирного договору (8 жовтня). Османи отримали Хотин, але зобов'язалися не нападати на Україну. морської кампанії за завданням Петра Сагайдачного в Чорному морі діяв козацький флот у складі 200 чайок і 10 тисяч козаків, в часі цього походу товариство здобуло Трапезунд і Синоп. 125 років з часу (1646 рік): 24 квітня — відбулася Ужгородська унія — об'єднання з Римом православних священиків Мукачівської єпархії. на Буковині запровдажено «Уложення Василя Лупула». 100 років з часу (1671 рік): 26 серпня — у битві під Брацлавом польський гетьман Ян III Собеський завдав поразки козацько-татарському війську. Польсько-козацько-татарська війна завершилася перемогою поляків. 21 жовтня — би́тва під Ка́льником в ході польсько-козацько-татарської війни 1666—1671 років, коли коронний гетьман польний Ян Собеський розбив козацько-татарське військо, яке йшло на допомогу обложеному поляками Кальнику. Незважаючи на перемогу, Собеський не зміг взяти Кальника і відступив до Брацлава. завершилось Слобожанське повстання 1670—1671 років — повстання у Слобідській Україні, яке було спрямоване проти влади російських воєвод, спричинене великим повстанням донських козаків на чолі зі Степаном Разіним. 75 років з часу (1696 рік): лівобережні козаки взяли участь в захопленні Московією турецької фортеці Азов в ході Другого азовського походу — облоги, штурму і здобуття (19/29 липня) україно-російськими військами турецької фортеці Азов у гирлі Дону (травень — липень). 50 років з часу (1721 рік): завершення Північної війни Російської імперії зі Швецією. 30 серпня — підписання Ништадтського миру та закінчення Північної війни Московського царства зі Шведською імперією. видання наказу про цензурування українських книжок, яким були накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні. перше взяття проб донецького вугілля з метою його промислового використання ландратом (помічникомгубернатора) Київської губернії, шляхтичем Микитою Вепрейським та капітаном Ізюмського полку, комендантом Бахмутської фортеці Семеном Чирковим в урочищі Скелеватому, що за 25 верст від Бахмута.
Установ та організацій
Видатних особистостей
Народження
700 років з дня народження (1071 рік): Євпра́ксія Все́володівна (; 1109) — князівна із династії Рюриковичів. Німецька імператриця (1088—1105), дружина німецького імператора Генріха IV. Донька великого князя київського Всеволода Ярославича, онука Ярослава Мудрого. Яросла́в Святосла́вич ( 1129) — князь чернігівський (1123—1127). Син Великого князя Київського Святослава II. Онук Ярослава I Мудрого. 550 років з дня народження (1221 рік): Андрій Ярославич ( 1264) — третій син великого князя Ярослава Всеволодовича, князь суздальський, у 1250—1252 роках великий князь владимирський. Чоловік Устиною — доньки Короля Русі Данила Романовича та його союзник. Олександр Ярославович Не́вський ( 1263) — князь новгородський (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковський (1242), великий князь владимирський (1252—1263), формальний великий князь київський (1249—1263). Прославився завдяки перемогам у Невській битві та Битві на Чудському озері. 225 років з дня народження (1546 рік): 7 лютого — Федір Євлашовський (Фёдар Еўлашоўскі; 1616) — український письменник-мемуарист, правник, державний діяч часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Петро Збаразький ( 1569) — український князь, державний діяч Речі Посполитої. 200 років з дня народження (1571 рік): Шимон Ніклевич (; 1632) — церковний діяч Речі Посполитої, священик-єзуїт, педагог, уродженець Львова, ректор Віленської єзуїтської академії і університету в 1611—1614 і 1625—1629 роках. 175 років з дня народження (1596 рік): 6 січняЕнциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2013. — ISBN 966-00-0632-2.: Т. 10 : Т—Я. — 2013. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9 (т. 10).Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Альтернативи, 2003. — ISBN 966-7217-76-0. — Богда́н (Зино́вій-Богда́н) Миха́йлович Хмельни́цький ( ) — український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщини (1648–1657). Керівник Хмельниччини — повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьманаКачмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький… — С. 113.. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханством та Московським царством. Представник роду Хмельницьких. Петро Могила ( 1647) — церковний та політичний діяч, педагог, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (31 грудня); 150 років з дня народження (1621 рік): Дем'я́н Ігнатович (також відомий як Многогрі́шний) (1621Ю. А. Мицик, В. М. Горобець, З. І. Хижняк. Многогрішний Дем´ян Гнатович // — 1703) — 3-й очільник Лівобережної гетьманщини (1668—1672). Полковник Чернігівський.