Светослав Мінков (; 17 лютого 1902, Радомир, Болгарія — 22 листопада 1966, Софія) — болгарський письменник, журналіст і перекладач.
Біографія
Народився 17 лютого 1902 в місті Радомир, виріс в родині полковника Константина Мінкова (1863-1918, уродженець Стамбулу) і його дружина Іванки Бенчевої (1868–1953). Був останньою, четвертою дитиною у своїх батьків.
Навчався в Софійському університеті. У ранніх оповіданнях проявився вплив декадентства. Але з початку 1930-х років став домінувати реалізм. Перекладав на болгарську казки Андерсена, романи Густава Майрінка «Голем», «Білий домініканець», а так само цикл «Тисяча і одна ніч». У 1954-1956 роках головний редактор (в 1956-1962 — редактор) у видавництві «Болгарський письменник».
Член Спілка болгарських письменників.
Лауреат Міжнародної премії миру .
Твори
«Синята хризантема» (розповіді, 1922) «Часовник» (гротески, 1924) «Огнената птица» (чотири розповіді, 1927) «Игра на сенките» (1928) «Къщата при последния фенер» (1931) «Автомати» (неймовірні розповіді, 1932; 1935; 1947) «Сърцето в картонената кутия. Роман-гротеска в седем невероятни приключения» (1933; 1939; 1986) «Дамата с рентгеновите очи» (розповіді, 1934; 1945; 1946; 1982) «Чуднат касичка» по Андерсен) (1934; 1940) «Захарното момиче» (приказки, 1935) «Мадрид гори. История в телеграми за съпротивата на един град» (1936; 1945) «Маскираната лисица» (приказка, 1936, 1957; 1962; 1968; 1984; 1991) «Разкази в таралежова кожа» (1936, 1947) «Гост» (розповідь, 1938) "Другата Америка. Едно пътуване отвъд екватора (1938; 1943; 1946) "Желязната къщичка (1941) «Японската литература. Начало, развитие, представители» (1941) «Маймунска младост»(розповіді, 1942) «Лъв и жаба»(1943) «Лунатин» (гумористичні розповіді, 1945) «Избрани произведения» (1947) «Колет от Америка» (розповіді та фейлетони, 1950) «Империя на глада» (1952; 1956) «Месечно» (1954) «Отвъд океана» (розповіді, 1954) «Избрани произведения» (1955) «Цар Безсънко» (приказки, 1956; 1972; 1973) «Призракът от Кандари» (розповіді, 1959) «Бракоразводно сражение» (розповіді, 1960) «Избрани произведения в 2 т.» (1962) «Патент САС» (чотири розповіді, 1963) «Как гарджето стана певец» (приказка, 1965) «Снежният човек и врабчето» (1965) "Паноптикум «Лайхенвалд» (розповіді, 1966) «Избрани разкази» (1967) «Джуджето Тинтирин» (приказка, 1968) «Приказки» (1971; 1977) «Алхимия на любовта» (вибрані розповіді, 1972) «Съчинения в 2 т.» (1972) «Разкази, пътеписи» (1976)
Примітки
Джерела
Речник на българската литература, т. 2 (Е-О), с. 376—379. Институт за литература на БАН, Издателство на Българската академия на науките, София, 1977 г. Христо Йорданов. Светослав Минков (кратки биографични данни) — послеслов към Светослав Минков. Съчинения в два тома. Том втори, Пътеписи. Очерци. * Приказки. Приказки на Шехеразада. Издателство «Български писател», София, 1982. Огнян Сапарев. Игра на сенките: Българска диаболична фантастика. Издателство Христо Г. Данов, Пловдив, 1983. Румяна Пенчева. Минало незабравимо (Из предстоящата книга с работно заглавие «Познатото и непознато за Св. Минков»). сп. Литературен свят, бр. 4, декември 2008. Румяна Пенчева. Светослав Минков: Строго поверително. Документално изследване. Издателство Изток-Запад, София, 2011. Тина Грошкова. Образите в диаболичната проза на Светослав Минков през еретически вярвания и народни представи. Йово Колев. Купиха архива на писателя Светослав Минков онлайн за 3 лв., LifeBites.bg, 16.05.2016
Посилання
Творби на Светослав Минков, Litclub.com Творби на Светослав Минков , Виртуална библиотека «Словото»