Вікторія Саксен-Кобург-Готська (), повне ім'я Вікторія Франциска Антонія Юліана Луїза Саксен-Кобург-Готська (, 14 лютого 1822 — 10 листопада 1857) — саксен-кобург-готська принцеса з дому Саксен-Кобург-Гота-Кохарі, католицької гілки Саксен-Кобург-Готської династії, донька принца Фердинанда Саксен-Кобург-Готського та угорської княжни Марії Антонії Кохарі, дружина принца Луї Орлеанського, що носив титул герцога Немурського, сестра короля Португалії Фернанду II. Після Французької революції 1848 року емігрувала з родиною до Великої Британії. Решту життя провела у Лондоні.
Біографія Вікторія народилась 14 лютого 1822 року у Відні. Вона була третьою дитиною та єдиною донькою в родині принца Фердинанда Саксен-Кобурґ-Заальфельдського та його дружини Марії Антонії Кохарі. Мала старших братів Фердинанда та Августа. За два роки після її народження сім'я поповнилася молодшим сином Леопольдом.
Мешкало сімейство у Відні у палаці на Фаворітенштрассе. У червні 1826 року помер Ференц Йозеф Кохарі, дід Вікторії. Оскільки він не мав нащадків чоловічої статі, Марія Антонія успадкувала все майно та багато нерухомості, а Фердинанд додав до свого титулу приставку Кохарі. У листопаді того ж року старший брат батька створив нове герцогство Саксен-Кобург-Гота, і Фердинанд узяв собі титул принца Саксен-Кобург-Готського. Також він перебував на австрійській військовій службі й у 1832 році отримав чин генерала від кавалерії. Матір присвячувала себе родині і була відома своєю доброчесністю та виключною любов'ю до сім'ї.
У 18-річному віці Вікторія взяла шлюб із 25-річним принцом Луї Орлеанським, який мав титул герцога Немурського. Наречений був другим сином правлячого короля Франції Луї-Філіппа I і у 1830-ті роки брав участь у французькому завоюванні Алжира. Молоді люди познайомилися при бельгійському дворі. Союз не був династично спланованим, матір Луї, яка перебувала в Брюсселі під час проведення шлюбних переговорів, рекомендувала його з винятково емоційних причинDyson, C. C: The life of Marie Amélie last queen of the French, 1782-1866. With some account of the principal personages at the courts of Naples and France in her time, and of the careers of her sons and daughters. 1910.
Весілля пройшло 26 квітня 1840 року у палаці Сен-Клу біля Парижа. Шлюб був практично не помічений публікоюThomas Raikes: A portion of the journal kept by Thomas Raikes, esq., from 1831 to 1847. Longman, Brown, Green, Longmans and Roberts, 1858, стор. 202. Король сподівався подарувати невістці як посаг домен Рамбує та 1 мільйон франків, однак палата депутатів на чолі з Адольфом Тьєром відмовила йому.Wolfgang Menzel: Die letzten 120 Jahre der Weltgeschichte. (1740–1860). Adolph Krabbe, 1860, стор. 158.
Чоловік Вікторії наступної весни знову відбув до Алжира, де брав участь у походах генерал-губернатора Бюжо, але за кілька місяців повернувся. Герцогиня після цього завагітніла і у квітні 1842 року народила первістка. Всього у подружжя було четверо дітей. У липні 1842 року загинув старший брат Луї, залишивши двох малолітніх дітей. Існував шанс, що герцог Немурський може стати при них регентом. Однак, у 1848 році у Франції відбулася революція, яка закінчилася поваленням монархії. Представники Орлеанського дому виїхали до Великої Британії.
Від 1848 року сімейство герцога Немурського мешкало у Шин-хаус на Шин-лейн поблизу Лондона.Резиденції Орлеанського дому Герцогиня близько товаришувала з королевою Вікторією, яка була її кузиною, та часто навідувала її в Осборн-хаусі на острові Вайт.
Вікторія померла за два тижні після народження молодшої доньки, 10 листопада 1857 року. Її поховали в каплиці Святого Карла Борромео у Вейбриджі. У 1979 році її тіло було перепоховане у королівській усипальні в ДреОрлеанський мавзолей Королівська усипальня в Дре . Луї Немурський більше не одружувався.
Родина Чоловік — Луї Орлеанський
Діти: Гастон (1842—1922) — граф д'Е, був одружений з імператорською принцесою Бразилії Ізабеллою, мав трьох синів; Фердинанд (1844—1910) — герцог Алансонський, був одруженим з баварською принцесою Софією Шарлоттою, мав двох дітей; Маргарита (1846—1893) — дружина польського княжича Владислава Чарторийського, мала двох синів; Бланка (1857—1932) — одружена не була, дітей не мала.
Генеалогія
Нагороди Орден королеви Марії Луїзи № 374 (Іспанія)Профіль на Geneall.net
Титули 14 лютого 1822 — 27 червня 1826 — Її Світлість Принцеса Вікторія Саксен-Кобург-Заальфельдська, Герцогиня Саксонська; 27 червня 1826 — 27 квітня 1840 — Її Світлість Принцеса Вікторія Саксен-Кобург-Готська, Герцогиня Саксонська; 27 квітня 1840 — 10 грудня 1857 — Її Королівська Високість Герцогиня Немурська.
Примітки
Література René Bazin: Le Duc de Nemours. Paul Thureau-Dangin, Histoire de la monarchie de France, 1907. Ralph Braun: In Zwanzig Jahre internationale Coburger Johann Strauss Begegnungen. Coburg 2007,
Посилання Саксен-Кобург-Кохарі Профіль на Geni.com Профіль на Genealogics.org Профіль на Thepeerage.com Генеалогія Вікторії Саксен-Кобург-Готської Генеалогія Луї Орлеанського