Украї́нський право́пис 2019 ро́ку — чинна редакція українського правопису, підготовлена Українською національною комісією з питань правопису. 22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію правописуУряд схвалив Український правопис у новій редакції на сайті РБК-Україна, а 30 травня 2019 року цей документ набув чинності. 1 березня 2026 року Український правопис, як стандарт державної мови — затвердженоУкраїнський правопис як стандарт державної мови затверджено. Опубліковано 02 березня 2026 року о 09:00.
Склад Української національної комісії, що підготував проєкт правопису, був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року. До комісії ввійшли мовознавці з більшості регіонів України.
Нова редакція повернула до життя деякі особливості правопису 1928 року (так званого Харківського правопису), які були частиною української ортографічної традиції. При цьому комісія керувалася розумінням того, що й мовна практика українців другої половини XX — початку XXI ст. вже стала частиною української орфографічної традиції .
Для впровадження нової редакції до травня 2024 року тривав перехідний етап. Під час цього етапу кожна установа самостійно вирішувала як використовувати нову редакцію. Проте для Українського центру оцінювання якості освіти визначено 5 років для впровадження нових норм у тестах зовнішнього незалежного оцінювання. З 2025 року національний мультипредметний тест проводитимуть на основі чинної редакції українського правописуВерховний Суд поставив крапку в питанні застосування правопису (Уповноважений із захисту державної мови, 29 травня 2024)
Розробка та впровадження Міністерство освіти та науки України з посиланням на НАН України пояснює, що правопис у попередній редакції загалом задовольняв потреби суспільства та його не можна вважати застарілим. Він потребував лише усунення окремих суперечностей, упорядкування, уточнення та доповнення відповідно до тих сучасних мовних тенденцій, які сформувалися в суспільстві. Це положення було визнане справедливим значною частиною учасників публічного обговорення нової редакції Українського правопису.
У своїй роботі Українська національна комісія з питань правопису керувалася такими засадами: необхідність збереження української орфографічної традиції; включення нових правописних правил, необхідних для достатньо вичерпної кодифікації мовних норм; відбиття основних змін у сучасній мовно-писемній практиці; формування правил написання нових запозичених слів, нових власних назв; усунення застарілих або неточних формулювань; уніфікація орфографічних норм.
Варіант проєкту, надрукований в електронному вигляді на 216 сторінках, був опублікований Міністерством освіти та науки України на сайті для громадського обговорення, що тривало зі 15 серпня до 15 вересня 2018 року . 13 вересня термін громадського обговорення був продовжений до 1 жовтня«Оскільки це питання викликало широкий резонанс, було вирішено продовжити термін громадського обговорення до 1 жовтня.» // Запис на фейсбук-сторінці МОН України, 13 вересня 2018 р. . Очікувалося, що робота над документом триватиме щонайменше до кінця 2018 року; члени комісії з відмовлялися від коментарів«Зараз проєкт оприлюднено для збору думок фахівців і громадськості, його ще не завершено, тому нема чого тут коментувати», — зазначив Пономарів, член комісії. В Україні в урядовій комісії не коментують проєкт правопису // Deutsche Welle. Україна, 16 серпня 2018 року. . Утім, Максим Стріха, співголова комісії, поділився інформацією, що проєкт було ухвалено одностайно.
Правописна комісія заявила, що«…повертає до життя низку особливостей „харківського“ правопису, поновлення яких має наукове підґрунтя. Беззастережно поділяючи думку про злочинний характер репресивних дій тоталітарного режиму щодо „харківського“ правопису та його творців, правописна комісія не може знехтувати тим, що мова народу розвивається разом із його історією та мовна практика українців 1930-х — 2010-х років також є частиною української орфографічної традиції» і «попри тривалі та напружені дискусії […] підсумкове голосування щодо проєкту нової редакції українського правопису було одностайним» .Громадське обговорення проєкту Українського правопису тривало до 1 жовтня 2018 року. Надійшло понад 500 пропозицій, зауважень і коментарівЗвіт про результати публічного громадського обговорення й електронних консультацій зі громадськістю проєкту нової редакції Українського правопису / Сайт МОН. МОН пропонує для громадського обговорення… Звіт за результатами громадського обговорення. — На сторінку заднім числом додано посилання на файл pravopis.docx. — 9 листопада 2018 року.. 22 жовтня 2018 року відбулося підсумкове засідання Правописної комісії, на якому внесли деякі правки за результатами громадського обговорення. 24 жовтня на спільному засіданні президії НАН України та колегії МОН була заслухана доповідь голови Робочої групи з підготовки проєкту Українського правопису члена-кореспондента НАН України Світлани Єрмоленко «Про нову редакцію Українського правопису»; проєкт правопису схвалено та рекомендовано після доопрацювання подати на затвердження до Кабміну«Завершуючи розгляд питання, було одноголосно прийнято рішення в цілому схвалити проєкт нової редакції правопису, доопрацювавши згідно з обговоренням, і визнати завершення роботи над ним одним зі пріоритетних завдань вітчизняної лінгвістичної науки. Потім передати проєкт до Міністерства освіти та науки України з подальшим поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України.» — Президія НАН України розглянула / Сайт НАН України. — 24 жовтня 2018 р.. Однак, за словами члена комісії з питань правопису Павла Гриценка, варіант українського правопису не був підготовлений якісно, до того стану, коли його можна подавати як завершений державний документ. Він містив десятки грубих помилок і неточностей.
22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію правопису, а 30 травня 2019 року документ набрав чинності.
3 червня 2019 року остаточну редакцію було опубліковано на офіційних сайтах Міністерства освіти та науки та Національної академії наук.
Для впровадження нової редакції тривав перехідний етап. Під час цього етапу кожна установа самостійно приймає рішення щодо використання нової редакції. Для Українського центру оцінювання якості освіти визначено 5 років для впровадження нових норм у тестах зовнішнього незалежного оцінювання.
5 грудня 2019 року видавництво «Наукова думка» НАН України, як уповноважена установа, випустило у світ авторизоване видання нової редакції.
Затвердження Українського правопису як стандарту державної мови 1 березня 2026 року Національна комісія зі стандартів державної мови на своєму засіданні розглянула й затвердила Український правопис як стандарт державної мови. Цим рішенням Комісія виконала Постанову Верховної Ради України від 15 січня 2026 року № 4764-IX «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави», резолюцію Прем’єр-міністра України від 24 січня 2025 року № 2336/1/1-25 до листа Уповноваженого із захисту державної мови від 20 січня 2025 року № 341/02-Вих., резолюцію Віцепрем’єр-міністра України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністра цифрової трансформації України від 20 лютого 2025 року № 2336/3/1-25 до листа Міністерства освіти і науки України від 11 лютого 2025 року № 1/2540-25 і ввела в правове поле єдиний офіційний текст правопису.
Текст Українського правопису набере чинності й буде опублікований на офіційному вебсайті Комісії одночасно з набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437 «Питання українського правопису»Контроль за виконанням Постанови Верховної Ради України: затверджено Український правопис як стандарт державної мови. // Прес-служба Апарату Верховної Ради України. Опубліковано 02 березня 2026, о 13:19.
Склад комісії з питань правопису Склад Української національної комісії з питань правопису затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 416 «Про затвердження нового складу Української національної комісії з питань правопису». До неї ввійшли: Стріха Максим Віталійович — , співголова Комісії Пирожков Сергій Іванович — віцепрезидент Національної академії наук, академік Національної академії наук, співголова Комісії (за згодою) Гриценко Павло Юхимович — директор Інституту української мови Національної академії наук, професор, доктор філологічних наук, заступник співголови Комісії (за згодою) Скляренко Віталій Григорович — директор Інституту мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук, академік Національної академії наук, заступник співголови Комісії (за згодою) Шевченко Лариса Леонідівна — завідувач відділу лінгвістики Українського мовно-інформаційного фонду Національної академії наук, кандидат філологічних наук, секретар Комісії (за згодою) Ажнюк Богдан Миколайович — завідувач відділу мов України Інституту мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук, професор, доктор філологічних наук (за згодою) Гнатюк Лідія Павлівна — професор кафедри історії та стилістики української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук (за згодою) Голубовська Ірина Олександрівна — завідувач кафедри загального мовознавства та класичної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор, доктор філологічних наук (за згодою) Городенська Катерина Григорівна — завідувач відділу граматики української мови Інституту української мови Національної академії наук, професор, доктор філологічних наук (за згодою) Єрмоленко Світлана Яківна — завідувач відділу стилістики та культури мови Інституту української мови Національної академії наук, член-кореспондент Національної академії наук (за згодою) Загнітко Анатолій Панасович — завідувач відділу інформатики Українського мовно-інформаційного фонду Національної академії наук, член-кореспондент Національної академії наук (за згодою) Калашник Володимир Семенович — професор кафедри української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, доктор філологічних наук (за згодою) Ковалевська Тетяна Юріївна — завідувач кафедри української мови філологічного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, професор, доктор філологічних наук (за згодою) Лучик Василь Вікторович — завідувач кафедри загального та слов'янського мовознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія», професор, доктор філологічних наук (за згодою) Лучканин Сергій Мирославович — доцент кафедри загального мовознавства та класичної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук (за згодою) Масенко Лариса Терентіївна — професор кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук (за згодою) Мовчан Павло Михайлович — голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України (за згодою) Півторак Григорій Петрович — завідувач відділу загальнославістичної проблематики та східнослов'янських мов Інституту мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук, академік Національної академії наук (за згодою) Пономарів Олександр Данилович — професор кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук (за згодою) Попова Ірина Степанівна — декан факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, професор, доктор філологічних наук (за згодою) Скаб Мар'ян Стефанович — завідувач кафедри історії та культури української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професор, доктор філологічних наук (за згодою)