Яросла́в Олексі́йович Васи́лик (псевдо «Грім», «Якір»; 1922, с. Вікно, нині Городенківська міська громада, Коломийський район, Івано-Франківська область — , біля с. Спас, нині Нижньовербізька сільська громада, Коломийський район, Івано-Франківська область) — український військовик, лицар Срібного хреста заслуги УПА.
Життєпис Ярослав Васили побачив світ у родині Олекси і Марії Василиків. Його батько працював директором школи у селі Вікно. Ярослав мав також двох братів, Володимира і Мирона, які також брали участь у визвольних змаганнях 1940-1950-х років. Освіта — незакінчена вища: навчався у Львівській політехніці. Член ОУН з 1940 р. Керівник Городенківського повітового (1944), референт пропаганди Коломийського окружного (1945-08.1946) проводів ОУН, редактор повстанської газети «За волю»Олександра Стасюк. Облаштування та оснащення підпільних друкарень ОУН. Український визвольний рух. Збірник № 15. Центр Досліджень Визвольного Руху, 2011.
9 серпня 1946 року очолювана ним боївка натрапила на засідку опергрупи Яблунівського РВ УМВС. Під командуванням Ярослава Василика бійці вели тривалий бій, прикриваючи їхній відхід «Грім» був поранений в обидві ноги. Він відстрілювався до передостаннього патрона, після чого застрелився, щоби не потрапити в полон. З приводу його героїчної загибелі мешканці села Спас склали пісню:
З вівтірка на середу сталася новина,У Крушнику вбили дорогого сина. Дістав кулі в обі ноги, не міг втікати. Крикнув: «Друзі, мушу ся стріляти»Михайло Андрусяк Брати грому. — Коломия: Вік, 2013. — С. 220. — 832 с. — ISBN 966-550139-9.
Нагороди Відзначений Срібним хрестом заслуги (23.08.1948).
Примітки
Джерела та література ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 264. Архів УСБУ ІФО. — Ф. 4. — Спр. 0517. — Арк. 65. Літопис УПА. Нова серія. Т. 25: Коломийська округа ОУН: Документи і матеріали. 1945—1952 / упоряд. Дмитро Проданик, Василь Гуменюк. — Київ; Торонто, 2015. — С. 835.