Георгій Войнар (д/н — бл. 1521) — львівський міщанин, лавник, райця, війт та бурмистр міста.
Життєпис Походив із заможного польського (за іншими відомостями чеського) роду Войнарів. Народився у Кракові, потім перебрався до Львова. У 1481 році стає лавником. У міській лаві перебував 8 років. 1488 року обирається райцею. Водночас пошлюбив представницю патриціанського роду Вільчеків.
У 1497 році стає бурмистром. Протягом 1507—1508 років разом з іншими райцями викупив за кошти з міської скарбниці у Яна Яцимірського села Сихів і Зубра. Доходи з цих сіл повинні були наповнювати раєцьку касу, звідки райці планували брати гроші на власні потреби. При цьому частину грошей на купівлю сіл було витрачено з міської скарбниці.
1518 року обирається війтом, а 1519 року — королівським бурмистром. Весь цей час тривало протистояння з невдоволеними городянами. Зрештою під тиском містян погодився впровадити фінансові книги. Магістрат на чолі з Войнаром продовжував боротися з невдоволеними громадянами. Ведення фінансових книг дещо заспокоїло невдоволених громадян Львова, але записи у них й надалі робили недбало, тому можемо припустити, що протести й надалі тривали. Обидві сторони конфлікту відправляли свої делегації до короля. Для залагодження ситуації в місті королівські комісари постановили запровадити уряд лонгера (комісію з нагляду за міськими фінансами і господарством). Остання згадка про Георгія Войнара належить до 1521 року.
Родина Дружина — Анна, донька Станіслава Вільчека, лавника львівського магістрату. Діти: Георгій ( бл. 1570), бурмистр Львова Анна, дружина Каспара Кісіш Барбара, дружина Яна Золотника Софія, дружина Андреаса Кулханка Катерина, дружина Станіслава Шольтісека
Майно Мав кам'яницю на вулиці Руській. Володів городом на вулиці Абрківській, ділянкою між своїм будинком і Матеуса Золотаря, а також різницькою яткою.
Джерела Владна еліта Львова в кінці XV — на початку XVI століття / О. Гуль // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — 2013. — Вип. 23 500 років міської революції у Львові