Барон Ганс Дідріх фон Тізенгаузен (; 22 лютого 1913, Рига, Російська імперія — 17 серпня 2000, Ванкувер, Канада) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія Виходець із давнього роду остзейських баронів. 26 вересня 1934 року вступив у флот кадетом.

У грудні 1939 року переведений в підводний флот і призначений другим помічником на U-23, якою командував капітан-лейтенант Отто Кречмер. Тізенгаузен поділяв погляди Кречмера на тактику застосування підводних човнів, що припускає зухвалі несподівані прориви охорони цілей з подальшим їх затопленням з невеликою дистанції.

Тізенгаузен брав участь в трьох бойових патрулях, за час яких човен потопив п'ять судів і есмінець.

З липня 1940 року — перший помічник командира U-93. Здійснив на ній два походи.

31 березня 1941 року призначений командиром U-331, на якій зробив 10 бойових походів (242 доби в морі).

25 листопада 1941 року потопив у районі Тобрука (Північна Африка) англійський лінійний корабель «Барем» трьома торпедами. Незважаючи на важкі ушкодження, які отримав човен, атакований судами супроводу, Тізенгаузену вдалося втекти від погоні і повернутися на базу.

Всього за час війни Тізенгаузен потопив 2 судна загальним тоннажем 40 235 брт і пошкодив 1 судно водотоннажністю 372 брт. ДатаНазва корабляТипТоннажВантажЕкіпажЗагинулиКраїнаКонвой10 жовтня 1941HMS TLC-18 (A18) (пошкоджений)Десантний корабель372?0Британська імперія25 листопада 1941HMS Barham (04)Лінкор31,10013118629 листопада 1942USS Leedstown (AP-73)Військовий транспорт9,135Військові матеріали16359СШАTorch 17 листопада 1942 року човен U-331 був потоплений. Тізенгаузен і ще 15 членів команди вижили і були захоплені в полон. Спочатку перебував у таборі для військовополонених у Великій Британії, а потім 3 роки в Канаді. У 1947 році повернувся до Німеччини, працював столяром. Восени 1951 переїхав на постійне проживання до Канади. Жив у Ванкувері, працював дизайнером інтер'єру і фотографом.

Звання

Кандидат в офіцери (8 квітня 1934) Морський кадет (26 вересня 1934) Фенрих-цур-зее (1 липня 1935) Обер-фенрих-цур-зее (1 січня 1937) Лейтенант-цур-зее (1 квітня 1937) Обер-лейтенант-цур-зее (1 квітня 1939) Капітан-лейтенант (1 січня 1942)

Нагороди

Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) (8 квітня 1938) Залізний хрест 2-го класу (30 січня 1940) Нагрудний знак підводника (26 лютого 1940) Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» (25 червня 1940) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (6 вересня 1940) Бронзова медаль «За військову доблесть» (Італія) (листопада 1941) Двічі відзначений у Вермахтберіхт «Як повідомлялось раніше, британський ВМФ за останні декілька днів знову поніс важкі втрати. На додачу до шкоди, нанесеної великому британському військовому судну, про яку було повідомлено у вчорашній доповіді, німецький підводний човен під командуванням капітан-лейтенанта барона фон Тізенгаузена атакував британський лінкор біля Соллума і сильно пошкодив його влученнями торпед.» (26 листопада 1941) «Як повідомлялось у доповіді від 26 листопада, німецький підводний човен під командуванням капітан-лейтенанта барона фон Тізенгаузена атакував британський лінкор біля Соллума і сильно пошкодив його влучаннями торпед. Тепер стало відомо, що саме лінкор „Бархем“ затонув після влучень трьох торпед.» (27 січня 1942) Залізний хрест 1-го класу (7 грудня 1941) Лицарський хрест Залізного хреста (27 січня 1942) — за потоплення лінкора «Барем». Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія) (25 березня 1942) — за потоплення лінкора «Барем».

Посилання

Біографія і бойовий шлях Тізенгаузена. Біографія і бойовий шлях Тізенгаузена.

Література

Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9

Примітки