«M27» () був монітором класу M15, який служив під час Першої світової війни. Він також брав участь в британській інтервенції в Росії в 1919 році, і був знищений на річці Північна Двіна 16 вересня 1919 року.
Конструкція Призначений для обстрілів берегових цілей, як основне озброєння «M27» одну 9,2-дюймову гармату Mk X, зняту з крейсера класу «Едгар» HMS Theseus. Крім того, на моніторі встановили 76,2-мм гармату, а також 57-міліметрову зенітку. Корабель мав чотирициліндровий двигун Боліндера потужністю 560 кінських сил, який дозволяв розвивати швидкість до 11 вузлів. Екіпаж складався з 69 офіцерів і матросів.
Будівництво «M27» замовили у березні 1915 року як частину Воєнної надзвичайної програми з будівництва кораблів. Він була закладений на верфі «Sir Raylton Dixon & Co. Ltd» у березні 1915 року, спущений на воду 8 серпня 1915 року та завершений у вересні 1915 року.
Перша світова війна «M27» служив у Дуврському патрулі з грудня 1915 по грудень 1918 року. Переважно виконував функцію ескорту більших моніторів. На початку 1916 року в «M27» було вилучено його основну 9,2-дюймову гармату, яка була недостатньо далекобійною, використавши у сухопутній артилерії на Західному фронті. Її замінили меншою 152-міліметровою QF 6-inch Mk I/II з пре-дредноута HMS Redoubtable. Ще пізніше її замінили дещо більш далекобійною та новішою гарматою BL 6-inch gun Mk VII того ж калібру.
Росія
Наступною місією «M27» стало надання допомоги експедиційним силам Британії на півночі Росії. Разом із п'ятьма іншими моніторами ( «M23», «M25», «M31», «M33» та HMS Humber), корабель було відправлено до Мурманська в травні 1919 року. Перед цим на M27 знову змінили озброєння, встановивши замість гармати головного калібру строєну установку 102 міліметрових BL 4-inch Mk IX (аналогічні встановлених на лінійному крейсері HMS Repulse), а 76 міліметрова скорострільна гармата була замінена зеніткою аналогічного калібру.
У червні 1919 року «M27» прибув до Архангельська і його неглибока осадка дозволила монітору діяти на Північній Двіні для прикриття виведення британських сил і Білої армії. Монітор успішно застосовувався не лише проти берегових батарей, але і проти кораблів Північно-Двінської флотилії більшовиків. Його строєна установка головного калібру забезпечувала скорострільність до 50 пострілів на хвилину, проти піхоти ефективними були також зенітні гармати.
Кораблю разом з однотипним «M25» не вдалося відступити вниз за течією, коли рівень річки впав, і 16 вересня 1919 року їх було підірвано командами.
Посилання
Список літератури Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) . Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8. OCLC 67375475. Dittmar, F. J. & Colledge, J. J., "British Warships 1914-1919", (Ian Allan, London, 1972),