11-та окрема гвардійська десантно-штурмова ордена Суворова Жукова та Кутузова бригада — військове з'єднання Повітрянодесантних військ Збройних сил Російської Федерації чисельністю в бригаду. Дислокується в Улан-Уде.
Історія Створена як 11-та окрема повітряно-штурмова бригада 1 серпня 1968 року у Могочі Читинської області. Сформована на базі наступних підрозділів:
1-й механізований батальйон 113-го гвардійського механізованого Новогеоргіївського Червонопрапорного, ордена Кутузова полку 38-ї гвардійської мотострілецької дивізії, перейменованого на 617-й окремий повітряно-десантний батальйон, прибулих зі складу Московського військового округу (аеродром Торжок) й стали основою 211-ї авіаційної групи: ескадрильї вертольотів Мі-8 (696-го окремого вертолітного полку), 656-ї окремої роти зв'язку, 49-ї окремої роти аеродромно-технічного забезпечення.
У листопаді 1968 року до складу бригади увійшли:
створені в Нижньоудінську Іркутської області 618-й та 619-й окремі повітряно-штурмові батальйони (на основі двох мотострілецьких батальйонів 52-ї мотострілецької дивізії, створений у Могочі 284-й окремий артилерійський дивізіон.
У квітні 1969 року 617, 618, 619 окремі повітряно-штурмові батальйони переформовані на 617, 618, 619 окремі десантно-штурмові батальйони.
У липні 1971 року директивою начальника Головного штабу Сухопутних військ бригада перейменована на 11-у окрему десантно-штурмову бригаду (ОДШБр).
1 вересня 1977 року підставі директиви начальника Головного штабу Сухопутних військ 11-та окрема десантно-штурмова бригада перейшла на новий штат, а десантники на форму ПДВ (до цього носили форму мотострільців).
У 1987 році посилений окремий десантно-штурмовий батальйон брав участь у великомасштабних навчаннях з десантування, захоплення й утримання плацдарму на мисі Шмідта на березі Північного Льодовитого океану.
1 червня 1990 року 11-та окрема десантно-штурмова бригада Забайкальського військового округу була передана до складу повітряно-десантних військ й переформована на 11-ту окрему повітряно-десантну бригаду (в/ч 32364).
У листопаді 1992 року бригада була передислокована в селище Сосновий Бор, міста Улан-Уде Бурятії.
У грудні 1995 року — січні 1996 року бригада була підпорядкована командуванню Забайкальського військового округу.
24 серпня 2011 року президент Росії Дмитро Медведєв вручив в Бурятії бойовий прапор 11-ї окремої десантно-штурмової бригади Східного військового округу.
У період з 18 жовтня по 30 жовтня 2013 року особовий склад бригади брав участь в міжнародних навчаннях «ІНДРА-2013» в Індії.
1 грудня 2013 року бригада виведена зі складу 36-ї загальновійськової армії Східного військового округу й увійшла до складу Повітрянодесантних військ разом з 56-ю та 83-ю десантно-штурмовими бригадами.
25 березня 2015 року Президент Росії Володимир Путін підписав указ про присвоєння бригаді гвардійського почесного найменування.
Російсько-українська війна
3 березня 2022 року, за повідомленнями з відкритих джерел, у ході відбиття російського вторгнення в Україну ліквідовано командира бригади полковника Шишова Дениса Миколайовича (загибель не підтвердилася) та заступника командира бригади підполковника Дениса Глєбова.
Відомо що бригада брала участь у боях за Херсонську область, а після визволення західної частини області українськими військами, відступила й закріпилася на лівому березі Дніпра.
Склад У складі бригади: штаб; парашутно-десантний батальйон на БМД (колишній 1-ї десантно-штурмовий батальйон на БМП-2); 1-й десантно-штурмовий батальйон на БМП-2 (колишній 2-ї десантно-штурмовий батальйон на БМП-2); 2-й десантно-штурмовий батальйон на БМП-2 (колишній 3-й десантно-штурмовий батальйон на БМП-2); гаубичний артилерійський дивізіон (122-мм гаубиці Д-30); зенітна ракетно-артилерійська батарея; батарея протитанкових керованих ракет; розвідувальний батальйон; рота спеціального призначення; стрілецька рота снайперів; рота управління (колишня рота зв'язку); інженерно-саперна рота; рота десантного забезпечення; взвод радіаційного хімічного біологічного захисту; ремонтна рота; рота матеріального забезпечення; медична рота; комендантський взвод; танкова рота.
Командири Дук Юрій Іванович, полковник (1968—1972) Шмельов Валентин Олександрович, генерал-майор (1972—1979) Колесніков Іван Васильович, полковник (1979—1983) Бондар Альберт Григорович, полковник (1983—1986) Батиров Мухамед Тучьевіч, полковник (1986—1989) Качанов Анатолій Петрович, полковник (1989—1991) Борисов В'ячеслав Миколайович, полковник (1991—1995) Малик Василь Михайлович, полковник (1995—1998) Воронков Володимир Євгенович, полковник (1998—2000) Гордєєв Микола Миколайович, полковник (2000—2002) Хоптяр Андрій Євгенович, полковник (2002—2005) Бронюк Віталій Олександрович, полковник (2005—2012) Угольов Михайло Миколайович, гвардії полковник (2012—2013) Мітяєв Олег Юрійович, гвардії полковник (2013—2015) Євдокімов Руслан Леонтійович, гвардії полковник (2015—2020) Шишов Денис Миколайович, гвардії полковник (2020—2022)
Втрати З відкритих джерел та публікацій журналістів відомо про деякі втрати 11 гв. одшбр:
Примітки
Посилання