Клушин Олександр Афанасійович (; 30 серпня 1852, Брест-Литовський  — 25 серпня 1904, Царське село) — російський революціонер-народник, ветеринарний лікар, один із засновників російського м'ясознавства та ветеринарно-санітарної експертизи.

Навчався на ветеринарному відділенні , де долучився до народницького руху та входив до гуртка Ореста Габеля. Брав участь у діяльності народницьких організацій, був заарештований у справах, пов'язаних із підпільною діяльністю, та перебував під наглядом поліції.

Після завершення навчання працював ветеринарним лікарем. Досліджував проблеми ветеринарно-санітарного контролю м'яса, завідував мікроскопічною станцією при Царськосільській міській скотобійні, де проводили дослідження на трихінельоз, фіноз та інші інвазійні хвороби. Клушин був автором низки праць із ветеринарної статистики та м'ясознавства. Його дослідження стали одним із етапів формування системи ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринного походження.

Біографія Олександр Клушин походив з дворянського роду Клушиних. Народився 30 серпня 1852 року у Брест-Литовському. Навчався на ветеринарному відділенні Імператорської медико-хірургічної академії, де познайомився з Дмитром Маміним. Входив до народницького гуртка Ореста Габеля, члени якого готували втечу Сергія Ковалика та Порфирія Войнаральського з Будинку попереднього ув'язнення. Вранці 15 серпня 1876 він разом з Надією Бантле та Августиною Сінькевич очистили квартиру нещодавно заарештованої Євгенії Бартошевич від компрометувальних матеріалів. У той же день Клушина було обшукано, а через два дні заарештовано. 25 вересня він був посаджений до Петропавлівської фортеці. Притягувався до дізнання по справі Ореста Габеля за звинуваченням в організації зносин з ув'язненими Будинку попереднього ув'язнення для їх звільнення. Справа Клушина була закінчена в адміністративному порядку за найвищим велінням від 2 жовтня 1877. Був відпущений на волю 1 листопада того ж року, з встановленням за ним гласного нагляду поліції.

16 квітня 1878 Клушин разом зі студентом-медиком Олександром Тукмачовим втрутився у розпорядження пристава першої ділянки Петербурзької частини і тим самим завдав образу дією. Ця справа повинна була розглядатися в окружному суді. У січні наступного року підозрювався у пропаганді серед робітників палітурної майстерні. Ця майстерня була організована студентом Морозовим і в ній збиралися студенти та спілкувалися з робітниками. Також представники цього гуртка збиралися у якогось Левитського у селі . Можливо у зв'язку з діяльністю цього гуртка Клушина було ув'язнено.

У липні того ж року разом з Іваном Кавським та кількома іншими народниками організував підпільну літографію. Планувалося друкувати на ній прокламацію «Братці-товариші», яку написав Кавський для пропаганди серед робітників. Літографський верстат знаходився у Кавського, який мешкав на квартирі палітурника Штейна. Останній був одним з ініціаторів купівлі верстата. Водночас Штейн був агентом «охранки» і написав донос на спільників. Обшук на квартирі Штейна відбувся 16 вересня, тоді ж Клушина було заарештовано, а 21 вересня він був притягнутий до дізнання. Утримувався під вартою з 17 вересня до 24 жовтня 1879 року. Справа Клушина була закрита в адміністративному порядку із забороною перебувати у столицях за високим повелінням від 30 квітня 1880 року.

У 1879 році закінчив Імператорську медико-хірургічну академію зі званням ветеринара. Працював земським ветеринарним лікарем в Устюженському повіті Новгородської губернії у 1881 році. Пізніше працював та мешкав у Царському селі, разом з лікарем А. Г. Сергеєвим завідував мікроскопічною станцією при місцевій скотобійні. На станції перевіряли свиней на трихінели, фінни та інші інвазивні хвороби. У 1897 році отримав цивільний чин надвірного радника. Наступного року став ветеринарним лікарем Санкт-Петербурзького губернського земства. Після того як міністр внутрішніх справ Іван Горемикін наказав створити у 1899 році фотографічну лабораторію «для вирішення низки питань з бактеріології, дослідження м'ясних продуктів і судовій ветеринарії» за методом , Клушин увійшов до складу її організаційної комісії.

Помер Олександр Клушин 25 квітня 1904 року. Після смерті міська управа Санкт-Петербурга призначила його родині одноразову допомогу. Похований на Казанському кладовищі Царського села. Через два місяці після смерті Клушина про нього згадував у листі його товариш Дмитро Мамін-Сибіряк:

Завтра іменини й сумно думати, що не буде Миколи Костянтиновича та Олександра Афанасійовича. Давно вже немає Олександри Аркадіївни…

Родина Був одружений з Ольгою Олександрівною Клушиною, яка працювала лікарем у Маріїнській Царськосільській жіночій гімназії. Подружжя мало двох дітей: Лідія (1882 — після 1904) — випускниця Вищих Бестужевських курсів. Олександр (11 травня 1886 — після 1917) — навчався в Імператорській Миколаївський Царськосільській гімназії. Брав участь у виданні гімназичного журналу «Горизонт», де публікував свої перші вірші Микола Гумільов.

Також у Царському селі жила сестра Клушина — Софія Афанасіївна.

Науковий доробок Олександр Клушин визнається одним з фундаторів російського м'ясознавства, з якого утворилася сучасна прикладна наука — ветеринарно-санітарна експертиза. Праця «Городские бойни и привозное мясо» (1903) була присвячена проблемам недоброякісності та високої вартості м'яса, причинам недоліків у його торгівлі, а також питанням реорганізації системи міських боєнь. Рецензент газети «Южный Край» відзначав практичне значення запропонованих Клушиним заходів, хоча зауважував, що реформування усталеної системи м'ясної торгівлі є складнішим завданням, ніж це уявляв автор. Його праці про привізне м'ясо мають історичне значення, тому науковцям дорікають у разі відсутності згадки про Клушина в нарисах з історії ветеринарно-санітарної експертизи. Так, у 1952 році Леонід Крапівнер у своїй рецензії на п'яте видання учбового посібника Валеріана Вольферца «Ветеринарно-санитарная экспертиза», серед іншого, дорікав і на відсутність згадки про Клушина. Через вісім років уже Крапівнеру як автору першого розділа «Руководства по ветеринарно-санитарной экспертизе продуктов убоя животных и гигиене мясного производства» рецензенти дорікали, що в історичному нарисі про розвиток боєнського господарства той не згадав роботи Клушина.

Список наукових праць Клушина: Заболеваемость и смертность домашних животных С.-Петербургской губернии в 1887 году: (ветеринарно.-стат. очерк): по отчетам зем. ветеринарных врачей. (1888) Ветеринарно-санитарный осмотр привозного мяса. (1898) Царскосельская городская скотобойня // Вестник общественной ветеринарии. (1898) Городские бойни и привозное мясо. (1903)

Примітки

Коментар

Література

Джерела