Фрідріх-Карл Макс Георг Рабе фон Паппенгайм (; 5 жовтня 1894, Мюнстер — 9 червня 1977, Гамм) — німецький офіцер і дипломат, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія Виходець із давнього вестфальського роду. Син генерал-майор Прусської армії Вальтера Рабе фон Паппенгайма (1862–1941) і його дружини Шарлотти, уродженої фон Віцендорфф (1868–1935). 2 серпня 1914 року поступив на службу в армію. Учасник Першої світової війни. За бойові заслуги відзначений численними нагородами. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері.

1 листопада 1933 року переведений в Імперське військове міністерство 1-м офіцером Генштабу групи аташе армійського відділу, потім — у відділі іноземних армій. З 1 жовтня 1937 року — військовий аташе в Брюсселі і Гаазі. З жовтня 1940 року — командир 463-го піхотного полку. З жовтня 1941 по 8 жовтня 1943 року — військовий аташе в Будапешті, після чого відправлений у резерв ОКГ і пройшов курс командира дивізії. З 13 грудня 1943 по 17 квітня 1945 року — командир 97-ї єгерської дивізії.

8 травня взятий в полон американськими військами, 1 червня переданий радянській владі. В жовтні 1955 року звільнений і повернувся в Німеччину. В 1956 році поступив на державну службу. 1 жовтня 1967 року вийшов на пенсію.

Сім'я 10 березня 1920 року одружився з баронесою Гільдегард фон дер Рекке-Юнтроп (1897–1973). В шлюбі народились сини Гюнтер (грудень 1920) і Буркгард (серпень 1931).

Звання

Фанен-юнкер (2 серпня 1914) Фанен-юнкер-унтер-офіцер (20 жовтня 1914) Фенріх (24 грудня 1914) Лейтенант (26 квітня 1915) Обер-лейтенант (1 вересня 1923) Ротмістр (1 квітня 1928) Майор (1 лютого 1935) Оберст-лейтенант (1 січня 1938) Оберст (1 листопада 1940) Генерал-майор (8 серпня 1943) Генерал-лейтенант (1 липня 1944)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (12 січня 1915) 1-го класу (19 квітня 1917) Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го класу (28 травня 1917) 1-го класу (12 червня 1917) Хрест «За вірну службу» (Шаумбург-Ліппе) Німецький імперський спортивний знак в сріблі (31 серпня 1931) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Орден Білої троянди (Фінляндія), лицарський 1-го класу (6 вересня 1937) Орден Орлиного хреста 3-го класу (Естонія) (30 жовтня 1937) Орден Корони Італії, офіцерський хрест (26 листопада 1937) Орден Білого орла (Сербія), офіцерський хрест (20 січня 1938) Орден Вази, командорський хрест (Швеція) (17 лютого 1938) Орден Оранських-Нассау, офіцерських хрест (Нідерланди) (19 лютого 1938) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (17 червня 1940) 1-го класу (10 квітня 1941) Відзначений у Вермахтберіхт (22 фютого 1944) Німецький хрест в золоті (8 листопада 1944) Лицарський хрест Залізного хреста (30 квітня 1945)

Література

Erinnerungen des Soldaten und Diplomaten 1914-1955, in: „Soldatenschicksale des 20. Jahrhunderts als Geschichtsquelle“, Biblio Verlag, Osnabrück 1987, ISBN 3764814934 Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1930, S. 148 Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 609. Tobias van Gent: Het falen van de nederlandse gewapende neutraliteit, september 1939 - mei 1940, S. 551f.

Примітки