Микола Володимирович Некрасов (18 грудня 1900 — 4 жовтня 1938) — російський есперантист і перекладач мовою есперанто, письменник, поет, журналіст і критик.
Біографія Народився в Москві у 1900 році. У віці 15 років вивчив есперанто. У 1918—1919 роках був редактором власного видання Juna Mondo («Юний світ»). Став співзасновником літературного рецензійного видання La Nova Epoko («Нова епоха») в 1922 році і був її редактором до 1930 року. Серед діяльності «Нової епохи» можна відзначити публікацію відкритого листа міністру національної освіти Франції Леону Берару, який в червні 1922 року забороняв викладання есперанто у французьких закладах як «потенційно небезпечного» (зокрема, в листі міністру дякували за підвищення популярності есперанто і радили далі заборонити французьку мову, якою опубліковано ще більше революційних творів). У 1933 році Микола Володимирович редагував збірник статей «Нові проблеми мовознавства».
У 1920-ті роки видав дві книги оригінальних віршів російською мовою.
Перш за все відомий як перекладач російської віршованої класики мовою есперанто. Поетична спадщина самого Некрасова публікувалася в різних періодичних виданнях. На його творчість вплинули представники російського символізму, такі як Блок і Бальмонт.
В середині 1930-тих років Некрасов, разом з іншими членами есперантистського руху в СРСР, став об'єктом сталінських репресій і 4 жовтня 1938 був розстріляний. Посмертно реабілітований 26 листопада 1957 року.
Творчість
Перекладена поезія
Kupra rajdanto («Мідний вершник»), Пушкіна. Eŭgeno Onegin («Євгеній Онєгін») Пушкіна, SAT. Dekdu («Дванадцять») і Najtingala ĝardeno («Солов'їний сад») Блока. Blanka cigno («Білий лебідь») і La mortaj ŝipoj («Мертві кораблі») Бальмонта. Nubo en pantalono (рос. «Облако в штанах») і Suno («Сонце») Маяковського. Monna Liza («Мона Ліза») Михайла Герасимова. Socialismo, Patrino («Мати») Бежименського.
Перекладена проза
Ruĝa Stelo («Червона зірка») Олександра Богданова, SAT, 1929. La Vojo de formiĝo kaj disvastiĝo de la lingvo internacia («The way of formation and spread of the international language») Ернста Дрезена, SAT, 1929 Historio de la mondolingvo («History of the world Language») Ернста Дрезена.
Власна поезія
Fablo pri ĝilotinŝraŭbeto («Байка про маленького гвинтика з лівим різьбленням»), опубліковано в Sennacieca Revuo. Testamento de Satano («Заповіт Сатани»). Verda flamo («Зелене полум'я») Krono de sonetoj pri Esperanto («Вінок сонетів»). Mi moskvano («Я — москвич»), опубліковано в Internacia Literaturo.
Власна проза
Bibliografio de Esperantaj presaĵoj en USSR dum 12 jaroj de la revolucio 1917—1928 («Бібліографія матеріалів на есперанто, опублікованих в СРСР за 12 революції 1917—1928»), Москва, 1928. Tra USSR per Esperanto («Із СРСР про есперанто»). Кілька есе про літературу на есперанто, опублікованих в La Nova Epoko.
Примітки