Емі́ль Шимо́н Млина́рський (; , с. Кібартай, нині місто у Вілкавішкіському районі Маріямпольського повіту, Литва — , Варшава) — польський скрипаль, композитор, диригент, музичний педагог.
Життєпис 1890 — закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію (клас скрипки Леоніда Ауера, композиції — Анатолія Лядова, камерного ансамблю — Людвіга БьомаЛюдвіг Францович Бьом (1826—1902) — професор класів скрипки і камерних ансамблів Санкт-Петербурзької консерваторії).
1889—1990 — концертмейстер оркестру і учасник Струнного квартету ІРМТ у Санкт-Петербурзі.
1893—1897 — концертмейстер оркестру Одеського оперного театру, викладач Одеського музичного училища ІРМТ.
1897 переїхав до Варшави.
1898—1999 — керівник оркестру Великого театру.
1904—1914 — директор Музичного інституту, водночас художній керівник Варшавської філармонії.
Диригував оркестрами у Санкт-Петербурзі (1905—1906), Лондоні, Единбурзі (Королівський шотландський національний оркестр; 1911—1916), Москві (1914, 1917—1918).
1918 року повернувся до Варшави.
1919 — директор Варшавської консерваторії.
1919—1929 — художній керівник і диригент Великого театру.
Від 1929 — декан оркестрового і оперного відділів Музичного інституту Кьортіс (Філадельфія, Пенсільванія, США), директор Філадельфійської опери.
Від 1931 — диригент оркестру Великого театру у Варшаві, оркестру Національної філармонії та оркестру Польського радіо.
Від 1934 — голова Об'єднаних польських композиторів.
Виступав з концертами у Варшаві, Кракові, Львові, Лодзі, Познані.
Серед його учнів — Павло Коханський, Петро Столярський, Віктор Лабунський, Лія Любошиць, Олександр Житомирський, Казімеж Вілкомірський, Фаустин Кульчицький.
Приватне життя Його батьки: Казімеж Млинарський (родом з Беліна) і Фредерика Бірнброт.
1895 року в маєтку Ілгува (Литва) він одружився з Анною Талько-Гринцевич (1877—1960), з якою у нього було п'ятеро дітей: Ванда, Броніслав, Фелікс, Анна Рауп та Анеля.
Анеля (1908—2001), балерина і письменниця, була дружиною піаніста Мечислава Мунца, а після розлучення — піаніста Артура Рубінштейна.
Ванда (1896—1968) була дружиною піаніста та композитора Віктора Лабунського.
Під час Другої світової війни його сина Броніслава (1899—1970) як офіцера запасу було призвано до польської армії. Потрапив у полон до частин Червоної Армії. Перебував у Старобільському таборі на території України. Про часи його перебування в полоні йдеться в книзі Олександра Зінченка «Година папуги».Година папуги. Старобільський монастир istpravda.com.ua
Його двоюрідним онуком був польський поет і режисер Войцех Млинарський.
Твори опери «Ліґія», «Літня ніч» (1924) симфонія «Полонія» для симфонічного оркестру 2 концерти для скрипки з оркестром п'єси для скрипки і фортепіано, зокрема мазурки, «Слов'янська колискова» Соната — для фортепіано польські танці
Визнання кавалер Ордена Відродження Польщі
Примітки
Джерела Млинарський Еміль / Б. О. Сюта esu.com.ua J. Reiss. Polskie skrzypce i polskie skrzypkowie. Łódź, 1946 E. Szczepańska-Lange. Emil Młynarski. Życie i działność w Warszawie i w Wielkiej Brytanii do 2016 roku. Warszawa, 2013. Посилання