Абд ар-Рахман ібн Мухаммад ібн Хашім ат-Туджибі (*д/н — 989) — державний і військовий діяч Кордовського халіфату, валі (намісник) Сарагоси у 975—989 роках.
Життєпис Походив з роду Туджибідів. Син Мухаммад ібн Хашіма, валі Сарагоси. Про дату народження і молоді роки відомостей обмаль. Перша згадка відноситься до 975 року, коли за наказом брата Ях'ї приєднався до війська Темана Галіба ан-Насірі, з яким у битві біля Гормасу завдав тяжкої поразки Гарсії I, графу Кастилії.
Того ж року після смерті брата успадкував посаду валі Сарагоси, на якій був затверджений халіфом аль-Хакамом II.
Смерть халіфа аль-Хакама II у 976 році призвела до боротьби за владу між слов'янською гвардією, військовиками і візирами за вплив при малому халіфі Гішамі II. Цим скористався Абд ар-Рахман ат-Туджибі, що став фактично незалежним. Намагався менше брати участь у військових походах проти християнських держав, дотримуючись з ними загалом мирних відносин.
У 983 році уклав політичний союз з хаджибом аль-Мансуром, що став фактичним правителем халіфату. Втім згодом вимушений був брати участь у походах проти барселонського графства і королівства Леон.
У 989 році вступив у змови проти аль-Мансура з сином останнього Абдаллахом, до якої долучився Абдаллах ібн Абд аль-Азіз аль-Марвані, візиром халіфа, Абд ар-Рахманом ібн Мутарріфом ат-Туджибі, каді Толедо. Втім плани змовників було розкрито. Більшість втекла до Кастилії, а ат-Туджибі не зміг зібрати війська проти швидкого наступу Амра ібн Абдаллаха аль-Аскалая, стриєчного брата аль-Мансура. В результаті Абд ар-Рахмана ібн Мухаммада ат-Туджибі разом з сином аль-Хакамом було схоплено й страчено. Втім вплив Туджибідів у регіонів все ще був значним. Тому аль-Мансур призначив валі Сарагоси небіж страченого — Абд ар-Рамана ібн Ях'ю.
Джерела Turk, Afif (1972—1973). «El Reino de Zaragoza en el siglo XI de Cristo (V de Hégira)». Revista del Instituto Egipcio de Estudios Islámicos en Madrid (in Spanish). 17: 7–116. Collins, Roger (2014). Caliphs and Kings: Spain, 796—1031 (Paperback ed.). Wiley Blackwell.