«Жіночий ветеранський рух» (акронім: ЖВР; Рух VETERANKA) — українська громадська організація, створена 2019 року, що об'єднує ветеранок російсько-української війни, діючих військовослужбовиць та волонтерок. Організація захищає права ветеранок та діючих військовослужбовиць та займається провадженням рівних прав і можливостей через законотворення.

Історія Створення

Рух почав зароджуватися з літа 2018 року. Наприкінці липня відбувся перший установчий з'їзд «Злет ветеранок» в місті Ірпені. Протягом трьох днів учасниці заходу обговорювали концепцію й цілі «Жіночого ветеранського руху», проблеми, з якими стикаються під час служби та по поверненню з фронту. Результатом установчої зустрічі стало утворення ініціативної групи, яка почала працювати над створенням громадської організації.

Всього до жовтня 2019 року провели вісім установчих з'їздів, і вже 30 жовтня 2019 року офіційно зареєстрували громадську організацію «Жіночий ветеранський рух» (ЖВР). Засновниці організації — Арехта Андріана Іванівна, Берлінська Марія Сергіївна, Приймак Катерина Андріївна. До координаційної ради ЖВР увійшли: Андріана Арехта, Дем'яник Людмила Василівна, Приймак Катерина Андріївна, Клемпоуз Галина Ігорівна, Кіріллова Юлія Сергіївна, Кромбет Ляна Ігорівна, Корнієнко Катерина Сергіївна.

Центральний офіс розташований у Києві. Перший регіональний осередок створено у Львові. Організація визначила для себе місію: «передати Україну нащадкам у кращому стані, ніж ми її успадкували».

Установчі з'їзди Створенню руху передувала інформаційна, правозахисна, громадянська кампанія «Невидимий Батальйон», що розпочалася з 2015 року. В численних інтерв'ю ветеранки розповідали про етапи та досягнення кампанії «Невидимий Батальйон», в рамках якої було створено Жіночий ветеранський рух.

Проблеми жінок-ветеранок були окреслені у виступах ветеранок російсько-української війни (з 2014) Катерини Приймак та Марія Берлінської на конференції TED у Києві.

З 2018 року протягом більш ніж двох років організація провела вісім з'їздів у різних куточках України: Київ та Київська область (Ірпінь, с. Пухівка), Львів, Краматорськ, Дніпро, Івано-Франківськ та Одеса. Під час другого з'їзду відбулося формування засадничих принципів структури організації, зокрема було закладено горизонтальну структуру управління:

2020 року у зв'язку з карантинними обмеженнями формат був змінений: 17—18 липня організація провела перший «КіберЗлет».

Вшанування пам'яті загиблих

Алеї пам'яті 2019 року на одному з установчих з'їздів в Краматорську учасниці ЖВР започаткували практику висаджувати Алеї пам'яті для вшанування пам'яті жінок, які загинули на Сході України в російсько-українській війні. Такі Алеї пам'яті з'явилися у Києві, Львові, Черкасах та Житомирі. В пам'ять про захисниць Батьківщини висаджують декоративні яблуньки Недзведського, встановлюють пам'ятні таблички з іменами загиблих та написом «Мамо не плач, я розквітну весною».

«Жінки, які загинули за Україну» У пам'ять про загиблих також випустили п'ять серій документальних роликів спільно з Українським інститутом національної пам'яті . Керівниця проєкту та учасниця Жіночого ветеранського руху Катерина Приймак пояснювала:

У першому сезоні документальних роликів показали історії Ярослави Никоненко, Наталії Хоружої, Сабіни Галицької, Яни Червоної та Ірини Шевченко.

Примітки

Посилання