«Останні та перші люди» () — чорно-білий квазі-документальний фільм ісландського композитора Йоганна Йоганнссона, який розповідає утопічну історію майбутнього. Фільм засновано на науково-фантастичному романі «Останні та перші люди» Олафа Стейплдона, написаному у 1930 році.
Сюжет У сюрреалістичному і фантасмагоричному світі майбутнього (біля 2 мільярдів років вперед) раса людей опиняється на межі зникнення. Майже все, що залишилось у світі — це одинокі та сюрреалістичні пам'ятники, які оточує порожнеча Всесвіту. Людство у спробі вижити злилось в єдиний «груповий розум» та у вигляді оповідача робить спробу проникнути у минуле та розповісти історію про руйнування майбутніх цивілізацій. Це єдина спроба останніх людей поспілкуватися з нами — першими людьми. Заснований на історії Олафа Стейплдона з музикою, написаною Йоханном Йоганнсоном фільм представляють останню та найособистішу роботу Йоганна Йоганнссона — алегорію пам'яті, ідеалів та смерті утопії.
У ролях
Тільда Свінтон — оповідач з майбутнього, що розповідає історію останніх людей
Виробництво Зйомки фільму проводились на території колишньої Югославії. Все що було використано для візуального супроводу розповіді — це «Спаменік» — серія бруталістських скульптур комуністичної доби у Балканських горах, виконану на замовлення колишнього президента Югославії Йосипа Броса Тіто, як меморіали Другої світової війни.
Вихід фільму на екрани Предпрем'єрий показ фільму відбувся на Міжнародному фестивалі в Манчестері у 2017 році у супроводі симфонічного виконання філармонією ВВС під диригенством Йоганна Йоганнссона. Прем'єра відбулась на позаконкусному показі Берлінського міжнародного кінофестивалю 25 лютого 2020.
Посилання
‘Last and First Men’ рецензія на фільм за авторством Гая Лоджа. Вийшла 7 березня 2020 року на сайті Variety