Президентські вибори у США 2024 року — чергові вибори президента Сполучених Штатів Америки, що пройшли у вівторок 5 листопада та стали 60-ми виборами президента США. На чергових виборах виборці обирали колегії виборщиків, які через 41 день після дати голосування, у грудні 2024 року, мають обрати нових президента та віцепрезидента США. Також пройшли вибори до обох палат Конгресу: Палати представників і третини Сенату. На початку перегонів на пост президента висувався чинний президент, Джо Байден, що мав би стати кандидатом від Демократичної партії. Однак через провальний виступ на президентських дебатах у червні 2024 року та проблеми зі здоров'ям через вік, 21 липня він відмовився від своєї кандидатури та підтримав віцепрезидента Камалу Гарріс, що того ж дня розгорнула власну виборчу кампанію.
Дональд Трамп, член Республіканської партії і попередник Джо Байдена, який програв йому на виборах 2020 року, також висунув свою кандидатуру. Напередодні виборів, 30 травня 2024 року, Трамп був визнаний винним у 34-х звинуваченнях, пов'язаних із підробкою фінансової документації, та став першим президентом, що був визнаний винним у суді. 13 липня стався замах на Дональда Трампа під час його виступу в Пенсильванії в межах передвиборчої кампанії.
6 листопада у США підрахували результати загальнонаціонального голосування на виборах. Дональд Трамп набрав більшість, забезпечивши собі 277 голосів виборників за необхідних 270. Трамп стане першим президентом за більш ніж 120 років після Гровера Клівленда в 1892 році, який зміг повернутися і знову завоювати Білий дім. Офіційне затвердження результатів виборів відбувається не одразу. Мають проголосувати члени Колегії виборців, закріплені за кожним штатом. Як правило, вони підтверджують результати, які висловили мешканці штатів, звідки вони делеговані.
Переможець цих виборів буде інавгурований 20 січня 2025 року та стане 47-м президентом США. Президентські вибори відбудуться одночасно з виборами до Сенату, Палати представників, губернаторства та законодавчих зборів штату.
Відповідно до Другої статті Конституції США, для обрання президентом кандидат повинен бути громадянином США за народженням, не бути молодшим 35 років і має прожити на території країни щонайменше 14 років. Основними кандидатами вчергове будуть представники від двох великих партій: Демократичної та Республіканської партії США, кандидати яких, а також всіх інших партій, за традицією висуваються у процесі партійних праймериз.
Роберт Френсіс Кеннеді-молодший, за опитуваннями, був найбільшим за кількістю голосів кандидатом від третьої партії з часів Росса Перо, що був самовисуванцем на виборах 1992 року.
Головними питаннями на виборах вважаються абортиFor sources on this, see:
, охорона кордонів та імміграція, охорона здоров'я, система освіти, економіка, зовнішня політика, права ЛГБТ, глобальне потепління, та демократія.
Проблемні питання під час кампанії
Значення для України Цьогорічні вибори у США є ключовою подією, що впливає не тільки на внутрішню політику, а й на міжнародні відносини. Кандидати мали різні підходи до зовнішньої політики, різні плани щодо дипломатичного завершення війни для досягнення миру в Україні.
Аборти Питання щодо доступності абортів, імовірно, стане однією з ключових тем кампанії. Це перші президентські вибори після рішення Верховного суду США у справі Dobbs проти Jackson Women's Health Organization 2022 року, коли скасували рішення Ро проти Вейда (), залишивши законодавство про аборти повністю на розсуд штатів, а також щодо заборони абортівFor sources on this, see:
. Усі троє суддів, призначених колишнім президентом Дональдом Трампом — Емі Коні Барретт, Бретт Кавано та Ніл Горсач — проголосували за скасування федерального права на аборт у справі Dobbs.
Демократи переважно підтримують думку, що доступ до абортів є правом, тоді як республіканські політики зазвичай виступають за значне обмеження законності абортів. Станом на квітень 2023 року більшість штатів, де переважають республіканці, прийняли рішення про майже повну заборону абортів. За даними Фонду сім'ї Кайзера, 15 штатів де-юре заборонили аборти на ранніх стадіях без винятків для випадків зґвалтування або інцесту.
Трамп заявив, що взяв на себе відповідальність за скасування рішення у справі Ро проти Вейда, але критикував республіканців, які виступають за повну заборону абортів. Він також заявляв, що питання щодо абортів залишить на розсуд штатів, але дозволив би червоним штатам контролювати вагітність жінок і переслідувати їх за зроблені аборти. Камала Гарріс під час своєї кампанії пообіцяла сприяти прийняттю законодавства, яке відновить федеральні захисти права на аборт, які раніше гарантувались рішенням у справі Ро.
Прикордонна безпека та імміграція Безпека прикордонних регіонів та незаконна міграція є одним із головним питань, що турбують потенційних виборців на президентських виборах 2024 року. Опитування показали, що більшість американців підтримують скорочення імміграції до країни, а значна частина білих республіканців стурбована зниженням чисельності білих. 2023 року і на початку 2024-го відбувся великий наплив мігрантів через кордон США з Мексикою. Станом на червень 2024 року кількість нелегальних перетинів досягла найнижчого рівня за три роки після чотирьохмісячного зниження. Вищі посадові особи США пояснили це наслідком посилення контролю між США та Мексикою, погодними умовами та указом Байдена щодо посилення обмежень на надання притулку. До липня 2024 року кількість арештів на кордоні знизилася на 33 % до найнижчого рівня за 46 місяців завдяки указу Байдена, після зниження показника на 55 % у червні, та досягнула найнижчого рівня з вересня 2020 року.
Гарріс пообіцяла боротися за прикордонну безпеку, поєднуючи це зі заслуженим шляхом до громадянства. Вона підкреслила свою роботу в боротьбі з транснаціональними бандами, наркокартелями та торговцями людьми під час роботи на посаді генерального прокурора. У 2023 році як віцепрезидент Гарріс оголосила про виділення 950 млн дол. США від приватних компаній на центральноамериканські громади для розв'язання причин масової міграції, таких як бідність. Гарріс заявляє, що вважає імміграційну систему «зламаною» і такою, що потребує виправлення, і каже, що більшість американців вірять у це. Вона підтримує збільшення кількості прикордонних патрулів і звинувачує Трампа в несерйозному ставленні до безпеки кордону. Будучи віцепрезидентом, Гарріс підтримала двопартійний законопроєкт, який би фінансував додаткових прикордонних агентів і закрив кордон у разі надмірного навантаження, але Трамп відхилив цей законопроєкт. Трамп закликав республіканців у Палаті представників і Сенаті заблокувати законопроєкт, аргументуючи це тим, що він зашкодить його та республіканським передвиборчим кампаніям і позбавить їх можливості використовувати питання імміграції як виборче питання. Гарріс критикувала Трампа за його опозицію до законопроєкту під час передвиборчої кампанії.
Демократична партія
25 квітня 2023 року чинний президент Джо Байден оголосив, що висуває свою кандидатуру на перевибори, разом із чинною віцепрезиденткою Камалою Гарріс. Республіканці посилили свою критику в бік Гарріс після того, як Байден висловив намір висуватись. Упродовж другої половини 2021 року, коли Байден мав низькі рейтинги, були чутки, що він не буде висуватись знов. Члени Палати представників Керолін Малоні, Тім Раян та колишній член Джо Каннінгем (всі від Демократичної партії), публічно закликали Байдена не брати участь у виборах.
Крім низьких рейтингів Байдена, проблемою вважався його вік: у свої 78 років він став найстарішим президентом станом на початок президентства. Наприкінці терміну йому 82 роки, а в разі переобрання наприкінці другого терміну йому було б 86 років. Згідно з опитуванням NBC, результати якого були опубліковані у квітні 2023 року, 70 % американців, зокрема 51 % демократів, висловились, що Байден не має висуватись на другий термін. Майже половина вказала, що він не має висуватись через похилий вік. Згідно з середнім показником національного опитування FiveThirtyEight, рейтинг схвалення Байдена становив 41 %, тоді як 55 % його не схвалювали. Також були чутки, що Байден може стикнутись із проблемами вже на праймеріз проти прогресивного кандидата всередині партії. Однак після успішного результату на виборах 2022 року, у суспільстві збільшилась впевненість у тому, що Байден зможе отримати номінацію від партії.
У лютому 2023 року, незадовго до того, як Байден оголосив свою кандидатуру на другий термін, свою кандидатуру висунула письменниця Маріанна Вільямсон. Вона вже висувалась у 2020 році. Вільямсон оголосила про відмову від участі 7 лютого 2024 року, проте через кілька тижнів вона поновила свою кампанію. У квітні 2023 року свою кандидатуру висунув Роберт Френсіс Кеннеді-молодший, а вже 9 жовтня того ж року він повідомив, що відмовляється від участі в праймериз Демократичної партії, та що натомість висуватиметься самостійно. Дін Філліпс заявив, що висувається проти Байдена 26 жовтня. 6 березня 2024 року Філіпс згорнув свою кампанію після того, як не зміг виграти жодного праймериз у супервівторок. Вільямсон остаточно відмовилась від участі 11 червня. Венчурний капіталіст Джейсон Палмер оголосив про свою кампанію 22 жовтня. Палмер зміг перемогти у праймериз в Американському Самоа, попри те, що не був одним з основних кандидатів. Таким чином, він став першим кандидатом, що переміг у праймериз проти чинного президента з 1980 року. Він не переміг у жодному іншому праймериз, та зрештою зняв кандидатуру 15 травня 2024 року. 12 березня 2024 року Байден отримав більшість делегатів та офіційно став попереднім кандидатом у президенти від Демократичної партії. 2 липня Вільямсон знову вступила у президентські перегони і закликала до відкритого з'їзду.
Через провальний виступ Байдена на президентських дебатах проти Трампа 27 червня 2024 року та позитивний діагноз COVID-19 у середині липня того ж року, Байден заявив 21 липня, що відкликає свою кандидатуру на президентських виборах, чим дозволив Демократичній партії обрати нового кандидата. Він підтримав номінацію чинного віцепрезидента Камали Гарріс. Невдовзі Гарріс оголосила, що висуває свою кандидатуру на пост президента. До кінця наступного дня, тобто до 22 липня, Гарріс отримала достатньо голосів делегатів, аби стати попередньою кандидаткою від Демократичної партії. Після проведення віртуального поіменного голосування 2 серпня, де Гарріс отримала більшість голосів делегатів, її кандидатура стала офіційною. Наступного дня, 6 серпня, вона обрала Тіма Волза своїм напарником на виборах.
У разі успіху Гарріс може увійти в історію як перша жінка і перша американка азійського походження на посаді президента США, а Волз може стати першим віце-президентом, який брав участь у війні проти тероризму.
Передбачувані кандидати Кандидати від Демократичної партіїу Президентиу Віцепрезиденти 49-й Віцепрезидент США(2021-2025) 41-й губернатор від Міннесоти(2019—)
Інші кандидати Ім'я Попередні посади Рідний штат Дата оголошення кампанії Здобуто делегатів Виграно конкурсів Здобуто голосів Прим. Письменниця, духовна активістка, кандидатка в президенти 2020 року Каліфорнія 0 (0,0 %) Жодного 329 400 (3,3 %) Венчурний капіталіст Меріленд 3 (0,1 %) 1 5841 (0,1 %)
Колишні кандидати Кандидати відсортовані за датою зняття з праймеріз Дін Філліпс Роберт Френсіс Кеннеді-молодший Член Палати представників США від 3-го округу Міннесоти(з 2019) Екологічний активіст : 6 березня 2024281 824 голосів : 9 жовтня 2023
Республіканська партія
Дональд Трамп був переможений на виборах 2020 року, але не має обмежень по термінах, і йому дозволено перевисуватись у 2024 році. Таким чином, він стане п'ятим експрезидентом, що намагається переобратись на другий непослідовний термін. У разі перемоги Трамп стане другим президентом, що перебуватиме два непослідовні терміни на посаді (після Гровера Клівленда у 1892).