Міфологія алтайців — сукупність міфологічних поглядів, вірувань і культів алтайців.
У міфології алтайців існувало уявлення як і про три внутрішні світи великого Всесвіту (небесний, земний і підземний), так і про безліч його сфер, шарів або ярусів, в яких мешкають багато персонажів алтайської міфологіїМаслова В. Введение в когнитивную лингвистику .
У небесній сфері мешкають світлі й доброзичливі божества та духи. Верховними небожителями, деміургами, творцями світу різних релігійно-міфологічних традицій вважалися Юч-Курбустан, Ульгень, Бурхан, Кудай.
У земній сфері мешкає людина й численні земні божества та духи-господарі навколишньої природи: духи вогню, вітру, води, гір, лісів, джерел, домашні духи.
У підземному світі живуть духи, ворожі людині. Владикою підземного світу є Ерлік, брат Кудая (бога).
У міфології алтайців головний творець худоби й людей Кеде Менке Адаз живе на дев'ятому небі, він господар всіх небожителів улгенів, його зброя — блискавка та промінь світла. Нижчим за ієрархією є грізне божество небесного вогню — Ялкен. За даними Г. Н. Потаніна алтайсько-хакаський Кудай представляв володаря верхнього світу. В уявленнях алтайців (а також тувинців і якутів) Улуу — небесне божество, яке створює грімHomo Eurasicus в системах социальных коммуникаций : VI Всероссийская научно-практическая конференция: коллективная монография — Москва, Берлин: Директ-Медиа, 2015 — 373 с. — ISBN: 978-5-4475-5872-7 — С.. А. В. Анохін вважає, що в шаманській міфології алтайців духи вищого розряду, в тому числі й Ерлік, називаються «тӧс» (основа), а нижчі за рангом — чисті духи (ару-кöрмöси), «таянганым» (моя опора). Кожен чистий дух має свого тöся і, ймовірно, він до нього «кланяється» (якщо тöс — дух гори) або «омивається» (якщо той — дух озера)Сагалаев А. М. Урало-Алтайская мифология. Символ и архетип. — Новосибирск: Наука, 1991 — С. 110.
У шаманстві та міфології алтайців присутні й багато уявлень про ведмедяМатериальная культура и мифология: Сборник статей / Институт этнографии им. Н.Н. Миклухо-Маклая АН СССР; отв. ред. Б.Н. Путилов. — Ленинград: Наука, 1981. — 227 с. — (Сборник Музея антропологии и этнографии; т. 37) — С..
Космогонія Творцем усього сущого, деміургом, Ульгень став за допомогою Священної Білої Матері (Ак-Ене). Створення тривало шість днів. Ульгень створив не тільки землю, небо, сонце, місяць, веселку, грім, вогонь, але й створив першу людину, кістки якої були зроблені з очерету, а тіло — з глини. Він створив собаку (Ійт) й звелів їй вартувати перших людей. Він же створив богатирів і . Створив каміння, дерева, посадив квіти. Він є творцем голови й пуповини в людей і худоби, творець пасовищ та людських осель. Перед потопом він доручив Наме побудувати пліт і наказав посадити на нього всіх звірів і птахів.
Верхній світ
Кудай Ульгень Юч-Курбустан Бурхан Ак-Ене Кайракан
От-Ене Майдере Мангдишіре
Тюрюн-Музикай Коча-кан
Духи верхнього світу
Кургай-кан Уткучи Чимар-кас Куралдай
Ермен-хан
Предки
Нижній світ
Ерлік
Пургул-кан Синзай-хан
Духи нижнього світу
Кьормьос-духи Узют-ангел нижнього світу Алдачи-ангел смерті
Середній світ
Алтай еззі (дух-господар Алтая) Д'єрдін еззі (дух-господар Землі) Туунин (дух-господар гір) Д'єр-Суу (Земля-Вода) (дух-господар води) Аржан, кутук (дух-господар цілющої води) Сари-емеєн, Куу-емеєн (духи-господарі вітру та вихора урагана) Тьяликан-еззі / Д'ялкин-еззі (дух-господар блискавок)
Духи дому та сімейно-родові хранителі (коручилар)
От-еззі (господар вогню) Емегендер (духи материнського роду) Енекелер (праматері, матері Емегендер)
Нижча міфологія Албасти (Алмис) Д'єлбеген
Примітки
Література
Алексеев Н. А. Шаманизм тюркоязычных народов Сибири — Новосибирск, 1984 Анохин А. В. Материалы по шаманству у алтайцев // Сб. Музея антропологии и этнографии при Российской академии наук, т. 4, вып. 2 — Ленинград, 1924 Ойноткинова Н. Р. Текстология шаманских текстов, опубликованных А. В. Анохиным: комментарии к образам, символам и понятиям // Сибирский филологический журнал. 2014. № 4 Сагалаев А. М. Мифология и верования алтайцев. Центральноазиатские влияния. / отв. ред. И. Н. Гемуев; Академия наук СССР. СО. — Новосибирск: Наука, 1984 — 121 с. Сагалаев А. М. Урало-Алтайская мифология. Символ и архетип. — Новосибирск: Наука, 1991 — 156 с. — ISBN 5-02-029643-0