Лідія Тарасівна Кривенко (, селище Велика Рача Радомишльського району Житомирської області — , Київ)— правознавець, доктор юридичних наук (1987), член-кореспондент Національної академії правових наук України (1996)Пам'яті Лідії Тарасівни Кривенко // Вісник Національної академії правових наук України. — 2017. — № 3. — С. 223.. Сестра Кривенка Костянтина Тарасовича та Кривенка Дмитра Тарасовича.

Життєпис Кривенко Лідія Тарасівна народилась 9 липня 1937 року у селі Велика Рача Радомишльського району Житомирської області.

Батько, Кривенко Тарас Максимович (1914—1967), працював у колгоспі. Воював у складі 112-ї Рильсько-Коростенської Червонозоряної орденів Суворова й Кутузова стрілецької дивізії на фронтах Великої Вітчизняної війни. Був поранений. У 1945 р. нагороджений медаллю «За відвагу».

Мати, Кривенко Катерина Філаретівна (1915—2002), колгоспниця, учасниця стахановського руху та делегатка стахановських з'їздів.

У 1955 р., після закінчення школи (у м. Радомишль) з золотою медаллю, поступила на юридичний факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова, який успішно закінчила у 1960 р.

За направленням від університету декілька років працювала юрисконсультом (1960—1963 рр.). У 1963 р. вступила до аспірантури Московського університету, після закінчення якої у 1966 р. і захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «Постійні комісії Верховних Рад союзних республік», Л. Т. Кривенко була залишена на кафедрі викладачем (1966—1970 рр.). З 1970 р до 1978 р. Л. Т. Кривенко працює на посаді старшого викладача й доцента Всесоюзного юридичного заочного інституту. У 1974 р. їй було присвоєно вчене звання доцента. За цей час нею були написані дві книги «Постоянные комиссии верхов­ных советов союзных республик» (М., 1970) та «Верховный Совет союзной республики» (М., 1975), які було надруковано досить великими тиражами.

Але, незважаючи на блискучу кар'єру, у 1978 р. Лідія Кривенко повертається у Київ та влаштовується на роботу в Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, де працює науковим, старшим науковим, провідним науковим співробітником, а з 1993 р. — головним науковим співробітником.

Під час роботи в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького Л. Т. Кривенко захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему «Законодавча діяльність Верховних Рад союзних республік: проблеми теорії» (1987 р.), отримала вчене звання старшого наукового співробітника (1990 р.). За вагомі наукові досягнення у 1996 р. обрана член-кореспондентом Академії правових наук України (нині — Національна академія правових наук України).

У 1996 році входила до складу офіційних робочих груп з підготовки проекту Конституції України.

Померла 7 липня 2017 року після важкої та тривалої хворобиІнформація наведена за сімейними спогадами та архівними матеріалами родини Кривенків.. Похована у с. Велика Рача.

Наукова діяльність Досліджувала проблеми конституційного права, зокрема поділу влади, представницької демократії та пар­ламентаризму.

Авторка понад 100 наукових праць. (після 2005 р. не публікувалася)https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=gvgSyw8AAAAJ&view_op=list_works&sortby=pubdatehttps://scholar.google.com.ua/scholar?hl=uk&as_sdt=0%2C5&q=Л.Т.Кривенко&oq=

Основні праці Кривенко Л. Т. Постоянные комиссии верхов­ных советов союзных республик. Москва, 1970; Кривенко Л. Т. Верховный Совет союзной республики. Москва, 1975; Кривенко Л. Т. Конституция СССР и развитие законодательной дея­тельности Верховных Советов союз­ных республик: сравнительно-правовое ис­следование. К., 1982; Кривенко Л. Т. Верховна Рада України. К., 1997; Кривенко Л. Т. Державне управління: теорія і практика. К., 1998 (співавт.).

Підручники й навчальні посібники Кривенко Л. Т. Органи державної влади в Україні: структура, функції і тенденції розвитку: Навч. посіб. К.; Ів-Ф., 2003 (співавт.).

Нагороди, почесні звання Лауреатка конкурсу на краще юридичне видання за результатами конкурсу Спілки юристів України (1997).

Примітки