Інформаційна екологія () — розділ Екології людини, в якому досліджуються ефекти впливу інформації на формування та функціонування біосистем, включаючи людину, спільноти людей та людства в цілому а також на здоров'я, психологічний та соціальний добробут людини. В ньому розробляється методологія для вдосконалення інформаційного середовищаEryomin A. (1998). «Information ecology — a viewpoint». International Journal of Environmental Studies 54(3-4):241-253 doi:10.1080/00207239808711157 . Предметом досліджень є, як позитивні, так і негативні наслідки розвитку інформаційних технологій.
Зміни в суспільстві, зумовлені розвитком наприкінці XX та на початку XXI століть інформаційних технологій та технологій в різних галузях виробничої діяльності, виявилися настільки радикальними, що зараз мова йде про формування людського суспільства нового типу. Термінологічно це знаходить відображення в наборі понять, що використовуються для характеристики сучасного історичного періоду розвитку суспільства: цифрова епоха, інформаційна ера, епоха знань, інформаційне суспільство та ін. В усіх цих визначеннях є спільна риса — домінуючим засобом комунікації в новому суспільстві є Інтернет. «Будь-який новий домінуючий засіб комунікації веде до нової інформаційної екології в суспільстві, яка неминуче змінює спосіб розподілу ідей, почуттів, багатства, влади і впливу, а також спосіб прийняття колективних рішень».Al Gore,Assualt on Reason. Our Information Ecosystem from the Age of Print to the Age of Trump,Blumsbury, 2917.-428 p. eISBN 978 1 40889197 1.
Зміни, викликані впровадженням інформаційних технологій, це не лише зміни в тому «що» та «як» ми робимо, але це також суттєві зміни в оцінці «хто ми»Schwab K., The Fourth Inustrial Revolution, World Economic Forum, 2016.-172 p. ISBN 978-1-944835-01-09. В загальній проблематиці інформаційної екології одним із основних джерел формування і оновлення проблем є той факт, що числові технології змінюються швидше ніж людина старіє.
Для більш глибокого розуміння революційних змін, що привносять з собою інформаційні технології, і для розуміння самої сутності поняття інформаційні технології, слід взяти до уваги зауваження М. Кастельса. Говорячи про інформаційні технології він вказав на необхідність включати як фундаментальну складову в них генетичну інженерію, оскільки вона стосується декодування та можливого перепрограмування кодів інформації, що містяться в живому. «Справді, взаємодія між інформаційними технологіями, заснованими на мікроелектроніці, та генетично заснованими інформаційними технологіями є найбільш фундаментальним рубежем науки та техніки в 21 столітті»Castels M., Flecha R., Freire P., …Critical Education in the New Information Age, Rowman and Littlefield Publishers, 1999. -176 p.ISBN 0-8476-9011-3.
Загальна характеристика проблематики Поширення новітніх технологій призвело до зміни поведінки людей у взаємодії з навколишнім світом та у відношеннях між собою. Ці зміни можна розглянути в трьох аспектах.
Становлення і розвиток інтернету Згідно з позицією Ал Гора (Al Gore)<ref>Al Gore, Assault on Reason. Our Information Ecosystem, from the Age of Print to the Age of Trump, Bloomsbury, 2017. -428 p. eISBN 978 1 4088 9197 1</ref> сучасний стан інформаційної екосистеми є наслідком трьох визначних технологічних змін в історії людства. Перша інформаційна революція пов'язана з винаходом друкарського верстату Йоганом Гутенбергом. Започаткована ним епоха друку визначала інформаційний обмін в суспільстві до середини XX століття, коли визначальними факторами в формуванні інформаційного середовища стали радіо та телебачення. останнє десятиліття XX століття можна прийняти, як час початку формування нової інформаційної епохи Інтернет з високими швидкостями обміну інформацією та її доступністю для значної частини людства. Зараз (лютий 2021) майже 5 мільярдів людей мають доступ до Інтернет. Ця цифра постійно змінюється. Вражаючу динаміку змін в різних аспектах інформаційної екосистеми можна відслідковувати в реальному часі на сайті Internet Live State (https://www.internetlivestats.com/ ).
Ролі Інтернет в сучасному суспільстві присвячено величезну кількість публікацій. Одна з найпопулярніших належить М. КастельсуКастельс М.Галактика Интернет. Размышления об Интернете, бизнесеи обществе. -Екатеринбург, У-фактория, 2004.328 с. ISBN 5-94799-373-2. https://www.rulit.me/books/galaktika-internet-read-292819-1.html. Можливо найбільш характерною рисою для них є те, шо мова завжди йде не лише про сьогодення, дослідники завжди зупиняються не певних прогнозах подальшого його розвитку. Характерним є висловлювання авторів (керівних співробітників корпорації Google): «Інтернет є одним із небагатьох винаходів, що їх людина не до кінця розуміє. Те, що спочатку було засобом електронної передачі інформації між двома комп'ютерами завбільшки з кімнату, перетворилося на всюдисущий і багатогранний засіб для реалізації людської енергії та для самовираження. Він невловимий і без упину змінюється, щосекунди стаючи все більшим і складнішим. Це джерело колосального добра і страхітливого зла, і ми маємо тепер бачити перші наслідки його впливу на світКоен Д., Шмідт Е. Новий цифровий світ. Як технології змінюють державу, бізнес і наше життя.-Львів, Літопис, 2015.-368 с. ISBN 978-966-8853-50-0.
Впровадження цифрових технологій В цьому процесі є два аспекти. Для його характеристики в англомовній літературі існує два терміни digitization (Оцифровування) та digitalization, який, власне, і вказує на використання цифрових технологій в усіх сферах людської діяльності. Цей англомовний термін в українській транскрипції (диджиталізація) починає використовуватися в україномовній літературі з інформаційних технологій (див Оцифровування). Приведений рисунок дає нагляду картину результату діяльності в різних країнах світу, спрямованої на оцифровування наявної інформації в усіх галузях людської діяльності. Така робота є необхідним елементом підготовки суспільства для широкого використання цифрових технологій (диджитилізації).
Цифрова нерівність- специфічна соціальна проблема цифрової епохи Проблема виникла в зв'язку з відсутністю доступу до засобів швидкісної електронної комунікації у значної частки населення землі. За даними ООН на середину 2020 року (див. населення Землі) чисельність населення становила близько 7,8 мільярда осіб. На середину лютого 2021 року доступ до Інтернет мали близько 4,8 млрд людей. Ці цифри не достатньо повно характеризують ситуацію. Говорячи про доступ до інформаційних технологій слід враховувати не лише потенційну можливість підключити комп'ютер до мережі, але також загальне технічне забезпечення суспільства та рівень комп'ютерної грамотності населення. Автор роботиHilbert M.,The bad news is that the digital access divide is here to stay: Domestically installed bandwidths among 172 countriesfor 1986—2014,Telecommunications Policy, (2016),http://dx.doi.org/10.1016/j.telpol.2016.01.006iM розглянув різні кількісні оцінки цифрової нерівності. Для порівняння можливостей різних країн використано такий показник, як пропускна здатність технічних засобів інформаційних систем (kbps= Кбіт/с), пронормована через обчислення коефіцієнту Джині, який часто використовується для оцінки показника майнової нерівності. Систематизовані дані для 172 країн представлено на рисунку. Характерною особливістю зміни характеристики цифрової нерівності за тридцятирічний період є не монотонність. Роки зростання нерівності співпадають з роками важливих технологічних інновацій, впровадження яких в країнах, що розвиваються, відбувається з затримкою. Історично склалося так, що дуже мала група країн домінує у глобальній інформаційній системі. Країни, що входять у топ-3 (Китай, США і Японія), зазвичай охоплюють частку технічних потужностей близько 40–45 %, але за останні роки розширили свій вплив до 50 %. 2014 року лише три названі країни надають глобально встановлений потенціал пропускної здатності для кожного другого телекомунікаційного біта інформації.
Інформатизація різних сфер діяльності Зміни на ринку праці Становлення та розвиток інформаційного суспільства супроводжується значними, часто революційними, змінами в світі праці. Постійно змінюються вимоги до якості та професійних навичок робітника. З'являються професії, які важко було собі уявити ще десятиліття тому. Зміни характеру і змісту роботи в деяких галузях проходять так швидко, що основною якістю робітника стає здатність швидко і постійно вчитися.
Якісні зміни в структурі вимог до кваліфікації та навичок робочої сили в інформаційному суспільстві вимагають перегляду системи організації освіти в усіх ланках. Підвищення вимог до рівня наукової грамотності відобразилося, перш за все, в організації освіти в природничих науках, інформатиці та математиці. В 2001 році в США було сформульовано назву вимог до нової форми освіти в вигляді абревіатури STEM (S-наука, T-технології, E-інженерія, M-математика). В рамках нового типу навчального процесу змінюється форма роботи вчителя і учня. В роботі учня акцент зміщується на напрацювання навичок самостійної роботи над завданням. Втручання вчителя відбувається лише коли учні вже вичерпують ідеї для самостійної роботи. Детально особливості навчального процесу викладено в . Основна задача навчання - формування самостійного креативного та критичного мислення. Подібні зміни в навчальному процесі спостерігаються зараз по всьому світу. Деякі українські аспекти проблеми висвітлюються в Алла Шлапак. Майбутнє української молоді. STEM-освіта. https://hvylya.net/analytics/society/maybutnye-ukrayinskoyi-molodi-stem-osvita.html ,STEM-освіта.Інститут модернізації змісту освіти. https://imzo.gov.ua/stem-osvita/ .
Нові технології змінять мільйони робочих місць.Деякі робочі місця дуже вразливі до автоматизації. Роботи, які найбільше піддаються автоматизації здаються такими, що вимагають відносно низького рівня формальної освіти, тими, які не передбачають відносно складної соціальної взаємодії.Технології також створюють нові робочі місця. Очікується зростання нових робочих місць, пов'язаних із розробкою, обслуговуванням та модернізацією технологій штучного інтелекту та інфраструктур великих даних. Проблемою є те, що підготовка таких фахівців вимагає значних зусиль і часу але важко заздалегідь знати, скільки таких робочих місць буде створено і в яких секторах вони з’являться. Очікується, що до 2030 року в Європейському Союзі найбільше зросте кількість робочих місць, які вимагають вищої освіти, інтенсивного використання соціальних та інтерпретаційних навичок та принаймні базових знань з Інформаційно-комп'ютерних технологій.The Changing Nature of Work and Skills in the Digital Age, Luxemburg Publications Office of the Europien Union,2019.-100p. ISBN 978-92-76-0926-3, Doi:102760679150. Цифрові технології не просто створюють і руйнують робочі місця: вони також змінюють те, що люди роблять на роботі, і як вони це роблять.
Державне управління Перелік видів діяльності державних органів приведено в статті державне управління. Практично в усіх видах діяльності впровадження інформаційних технологій потенційно забезпечує можливість підвищення ефективності діяльності урядових структур та відкриває принципово нові можливості взаємодії населення з державними органами. Конкретні кроки по впровадженню інформаційних технологій в державне управління в Україні представлено в двох статтях української Вікіпедії електронний уряд та електронне урядування. Практична ефективність діяльності інформатизованих урядових структур передбачає оцифровування величезних об'ємів інформації в урядових базах даних та диджиталізацію всіх сфер суспільного життя. Особливо велике значення має рівень комп'ютерної (інформаційної) грамотності населення.