Хребти Кайкоура () — це два паралельні гірські хребети, розташовані на північному сході Південного острова в регіонах Кентербері та Марлборо, у Новій Зеландії. Два хребти видно з великої відстані, в тому числі з південного узбережжя Північного острова.
Географія
Хребти Кайкоура сформовані вздовж Нової Зеландії, їх можна розглядати як найпівнічніше продовження Південних Альп на Південному острові. Капітан Джеймс Кук назвав їх гори Локер-он (, ). Але сучасну назву вони беруть від імені міста , яке розташоване на східному узбережжі острова Південний, навпроти південного краю більш східного хребта — Севард Кайкоура (. Цей хребет піднімається прямо від узбережжя на північ від міста і домінує над ним.
Хребет Севард Кайкоура, довжиною близько 79 км, починається за 32 км на південний захід від містечка , на північний схід від гори Пенінсула (англ. Mount Peninsula) висотою 1247 м, як продовження Пиловидного хребта (англ. Sawtooth Range)Map showing location of Sawtooth Range на Backpack-newzealand.com. і обмежений на півночі вигином річки . Найвища точка хребта — гора Манакау — 2608 метри над рівнем моря. Хребет простирається в південно-західному напрямку і закінчується на південний захід від вершини Тінлайн (), висотою 1747 м.
Довга річкова долина річки Кларенс відокремлює хребет Севард Кайкоура від довшого та вищого хребта Внутрішній Кайкоура (). Цей гірський хребет містить найвищий пік Тапуає-о-Уенуку висотою 2885 метрів, переклад назви якого з маорі є поетичним і перекладається як «Сліди бога веселки». За Внутрішнім Кайкоура, на захід, розташована долина річки , яка проходить паралельно долині річки Кларенс. Хребет Внутрішній Кайкоура має довжиною понад 97 км, починається з Блакитної гори (, 1243 м), що знаходиться на відстані 16 км на захід — південний захід від містечка Ворд. Хребет має південно-західний напрямок. Він закінчується на південний захід від гори Теркс-Хед (англ. Turks Head, 1959 м), в долині Ачерон ().
Хребти Кайкоура, вкриті снігом і є прекрасним видовищем, яке можна спостерігати з Веллінгтона, розташованого на протилежному березі протоки Кука. Клімат цих районів характеризується сухою холодною зимою. Долини, захищені довколишніми пагорбами та горами, часто сухі (середньорічна кількість опадів становить від 600 мм до 700 мм), з жарким літом і прохолодною зимою. Середня максимальна температура влітку становить майже 24 °C, а середня мінімальна температура взимку — 1,6 °C .
Геологія
Спочатку сформовані в епоху міоцену, хребти Кайкоура складаються в основному з грауваки та аргілітів. Подальше утворення гір відбулося в епоху раннього плейстоцену, і саме в цей період відбулося значне їх підняття, яке сформувало сучасний рельєф цих гір. Періоди зледеніння призвели до ерозії ґрунтів та утворення осипів. Ґрунти, як правило, бідні, а крутість рельєфу, як правило, призводить до нестабільності поверхні.
Обидва хребти почали підніматися з моря близько 30 мільйонів років тому внаслідок субдукції Тихоокеанської тектонічної плити під Австралійську плиту в районі Альпійського розлому. Цей процес триває і сьогодні і проявляється в частих, доволі сильних землетрусах в цьому районі і наявності активних розломів, на південно-східних і, відповідно, найкрутіших схилах цих хребтів.
Флора Частково внаслідок клімату, із сезонними сухими північно-західними вітрами, а частково внаслідок постійного підняття поверхні гір, але також через затоварення і появи шкідливих тварин після європейської експансії хребти і їх схили в значній мірі позбавлені рослинності; збереглися лише порівняно невеликі ділянки купини і гірської тотари. На нижньому північно-західному схилі хребта Кайкоура, зверненого до моря, чагарник мануки покриває великі площі.
Для гір характерні сопки і великі відкриті осипи, в той час як низовинні ліси, внаслідок лісозаготівлі, в значній мірі були вирубані до стану чагарникових зарослів. Тим часом, хребет Спенсера, який лежить північніше, має більш незаймані букові ліси.
Фауна Хребти містять важливу орнітологічну територію в BirdLife International. (2012). Important Bird Areas factsheet: Kowhai Valley, Shearwater Stream. Downloaded from . Місця, які знаходиться на висоті 1200—1800 м над рівнем моря, були визнані BirdLife International як важливе місце для птахів, оскільки воно містить всю гніздову популяцію, близько 100 000 пар у двох колоніях, буревісників Хаттона.
Панорама
Див. також Ультра-піки Нової Зеландії Річка Ковгай
Нотатки
Примітки
Посилання
Мапа гірських хребтів Кайкоура на Topomap.co.nz,