Біт-Аґуші або Біт-Аґусі (Біт-Агуші, Біт-Агусі, Бет-Аґус, Бет-Агус) — це стародавня арамейська сиро-хетська держава, заснована Ґуші з Яхану на початку 9 століття до н. е. Включала міста Арпад, Нампіґі й пізніше Алеппо. Арпад був столицею цього царстваLipinsky, Edward (2000). The Aramaeans: Their Ancient History, Culture, Religion (Peeters) p. 195.. Біт-Аґуші простягалася від регіону Азаз на півночі й до Хами на півдніLipinsky, 2000, p. 99..
Хронологія Згідно з Даніелем Каном, у IX та VIII ст. до н. е. держава пройшла наступні етапи: 858–близько 842 рр. до н. е. Спочатку Біт-Аґуші був вільний від політичних союзів із сусідами. У 842 році до н. е. Арам, другий цар Біт-Аґуші, без спротиву підкорився Ассирії. 841–823 рр. до н. е.. Період підпорядкування Ассирії. Близько 823 р. до н. е., або, можливо, трохи пізніше, держава очолює місцевий союз, що протистоїть ассирійській гегемонії, та досягає незалежності. Наприкінці 820-х років підпорядковується гегемонії Арам-Дамаску. Це тривало деякий час до 805 р. до н. е. Близько 800–754 рр. до н. е. Протистояння з царством Хамат-Лу'аш. Цар Біт-Аґуші Атар-шумкі I зумів виборити місто Нахласі з навколишньою областю. 754–744 рр. до н. е. У цей час Біт-Аґуші (тепер відоме як царство Арпада) досягло піднесення і, ймовірно, контролювало Хамат або перебувало з ним у тісній конфедерації. Також у цей час було укладено Сефірський договір між Бар-Гаяхом, «царем КТК», та Маті-ілу, сином Аттарсумкі, царем Арпада. 743–740 рр. до н. е. Біт-Аґуші зведено до статусу ассирійської провінціїDan'el Kahn (2007). "The Kingdom of Arpad (Bīt Agūsi) and 'All Aram': International Relations in Northern Syria in the Ninth and Eighth Centuries BCE". Ancient Near Eastern Studies. Peeters online journals: 66–89.
На думку Жерара Жерту, Бар-Гаях, цар КТК, був ассирійським правителем, який не був офіційним царем, а лише могутнім співправителем царства Біт Адіні. Оскільки Маті-Ел (Маті-ілу) був васалом Бар-Гаяха, останній був могутнішим за царя АрпадаGerard Gertoux (2015). Assyrian and biblical chronologies are they reliable? (PDF) 4th Oxford Postgraduate Conference in Assyriology 2015, Apr 2015, Oxford, United Kingdom.
Занепад Арпад згодом став великим містом-васалом царства Урарту. У 743 р. до н. е. в урартсько-ассирійській війні новоассирійський цар Тіглатпаласар III обложив Арпад після поразки урартської армії Сардурі II в Самсаті. Але місто Арпад не здалося так легко. Тіглатпаласару знадобилося три роки облоги, щоби захопити Арпад, після чого він вирізав мешканців і зруйнував містоHealy, Mark (1992). The Ancient Assyrians (Osprey) p. 25.. Після цього Арпад був столицею провінціїKipfer, Barbara Ann (2000). Encyclopedic Dictionary of Archaeology. p. 626.. Залишки стін Арпаду висотою до 8 метрів досі збереглися в Телль-РіфаатLipinsky, 2000, p. 529.. Коаліція правителів, які були союзниками міста, теж була переможена, включаючи з царями Куммуха, Ку’е, Каркемиша та Ґурґума. Після руйнування Біт-Аґуші більше повноцінно не заселявся.
Стела Стела Мелькарта, також відома як стела Бен-Хадад або Бір-Хадад, — це арамейська стела, створена в IX столітті до нашої ери та виявлена в 1939 році в римських руїнах у Бурейджі (7 км на північ від Алеппо)Pitard, Wayne T. (1988). "The Identity of the Bir-Hadad of the Melqart Stela". Bulletin of the American Schools of Oriental Research (272): 3–21. Давньоарамейський напис відомий як KAI 201. Тривалий час існували суперечності стосовно належності стели. Повторний аналіз стели 2021 року показав, що згаданий Бен-Хадад в ній є царем АрпадаJo Ann Hackett and Aren M. Wilson-Wright 2022, A Revised Interpretation of the Melqart Stele (KAI 201), in SAOC 73. "Like 'Ilu Are You Wise": Studies in Northwest Semitic Languages and Literatures in Honor of Dennis G. Pardee, Studies in Ancient Oriental Civilization 73. Chicago: The Oriental Institute, 2022, pp. 105-112. ISBN 978-1-61491-075-6.
Див. також
Арамейці
Посилання