Ю́рій Микола́йович Му́квич ( 22 липня 1964, Ніжин, Чернігівська область) — український актор театру і кіно, генеральний директор-художній керівник Ніжинського академічного українського драматичного театру імені М. Коцюбинського. Заслужений працівник культури України (2007).

Життєпис

Народився 22 липня 1964 року в м. Ніжині Чернігівської області у родині вчительки та службовця. У 1982—1994 роках служив на офіцерських посадах у ЗС спочатку СРСР, а потім України.

1986 року закінчив Сумське вище артилерійське командне училище. 2009 року закінчив навчання у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв (факультет виставкової та рекламної діяльності).

З 1994 року кардинально змінив професійне спрямування і своє життя пов’язав із театром. Спочатку працював головним адміністратором Ніжинського академічного українського драматичного театру імені М. Коцюбинського (1994—1995), потім заступник директора з комерційної діяльності (1995—1997), заступник директора-головним інженером (1997—2000), артистом драми, директором театру (з 2000 р.), з 2017 р. і дотепер — генеральний директор-художній керівник театру. Також є головою первинного осередку Національної спілки театральних діячів України у Ніжинському театрі.

Роботи в театрі «Нескорена, або Марія Заньковецька» І. Рябокляча — М. Кропивницький «Кажуть, що під Новий рік» А. Соколенко — Карабас-барабас «Свято Святого Миколая» І. Франка — Святий Миколай «Сорочинський ярмарок» М. Гоголя — Кум Цибуля «Містер Іцик» О. Петрова — Соломон «Ці вільні метелики» Л. Герша — Ральф Остін «Інтриги коханців» А. Горіна, Є. Яворського — Бухарець «Собор Паризької Богоматері» В. Гюго — Пастор «Приборкання норовливої» В. Шекспіра — Петручіо «Ханума» А. Цигареллі — Князь Вано Пантіашвілі «Дванадцята ніч» В. Шекспіра — Сер Тоббі «Весілля в Малинівці» Л. Юхвіда — Яшка-артилеріст «Дім божевільних» Е. Скарпетта — Рафаелле «Ніч під Івана Купала» М. Старицького — Грицько «Аладін» А. Соколенко — Султан «Золотий півник» О. Пушкіна — Чаклун «Найбільший грішник» В. Герасимчука — Іван Кулик «Квартет для двох» А. Крима — Євген «Циганка Аза» М. Старицького — Дудка Апраш «Кохання, як у казці» А. Гродовської — Принц-син «Глядачам дивитись заборонено» Ж. Маршана — Режисер «І знов спитаємо Шевченка» А. Соколенко — Старий козак «І знов про головне» А. Соколенко — Граф Бартелло «Три Діди Морози» Н. Абрамцевої — Дід Томптен «Амор. Кохано. Італьяно» А. Ніколаї — Маріо «Чи є у Світла тінь?» М. Булгакова — Дідусь, Воланд «Лісова пісня» Л. Українки — Режисер, Лісовик «З Новим роком! На Олімпі!» А. Соколенко — Діоніс «Безіменна Зірка» М. Себастіана — Гріг «Одруження» М. Гоголя — Яічниця «Жінок не можна не кохати» А. Соколенко за Є. Шварцом — Чарівник «Стриптиз» О. Марданя — Ігор «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка — Прокіп Шкурат «Хотів би птахом бути я твоїм» А. Соколенко — Король, Духи замку «Берендіївські новорічні вечорниці» А. Соколенко за О. Островським — Дідусь Снігуроньки «Як козаки на Олімпі побували» А. Соколенко — Діоніс «А ми вас обдурили, або Lesbiyanky.net» Н. Коломієць — Батько Софії «Пробач мені…, або замовляю любов» Т. Іващенко — Депутат «Ніч перед Різдвом» М. Гоголя — Пацюк «Ніч на полонині» О. Олеся — Дід «Остання любов Т. Шевченка, або Грішниця» О. Забарного — М. І. Костомаров «Борітеся-поборете» за творами Т. Шевченка — Козак «Кохай і завжди будь собою» за Є. Шварцом — Хазяїн «У карнавальну ніч» за Б. Ласкіним та В. Поляковим — Дядько Жора «Останній гречкосій» О. Огородника — Михайло Рибалко «Безодня» О. Огородника — Назар Пантелюк  — «Експериментаріум» за п'єсою «На початку і наприкінці часів» Павла Ар’є; реж. версія Олексія Кравчука, постановники Алла Соколенко та Олексій Хорошко — Баба Пріся «Фея гіркого мигдалю» І. Кочерги — Василь Дзюба «Літаючі жінки» за М. Камолетті — Гаррі

Нагороди 2002 — відзнака Міністра культури і мистецтв України «За особистий внесок у розвиток культури та мистецтва України»; 2004 — відзнака Міністерства культури «За досягнення в розвитку культури і мистецтв»; 2005 — краща чоловіча роль на Міжнародному театральному фестивалі «Слов'янські театральні зустрічі» (м. Чернігів); 2007 — Заслужений працівник культури УкраїниУказ Президента України №225/2007 від 20.03.2007 р.; 2012 — відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України»Указ Президента України №27/2012 від 20.01.2012 р.; 2017 — відзнака Патріарха ПЦУ — Орден «Святого Миколи Чудотворця»; 2019 — номінація «Акторська майстерність» на театральному фестивалі «Мельпомена Таврії» (м. Херсон); 2019 — І Обласний відкритий фестиваль театрального мистецтва «Театральна брама» (м. Маріуполь) — Краща чоловіча роль (баба Пріся у виставі «Експериментаріум»). 2026 — Орден «За заслуги» III ступеня.

Примітки

Джерела Юрій Муквич: про ніжинських глядачів та театральний фестиваль «Майстерія» Гастролі прифронтовими містами Луганщини І Донеччини В Днепродзержинске показали стриптиз // dndz.tv Збільшувальне скло для суспільства Про невмирущість української душі