Баронеса Гелена фон Вечера ( 1847, Марсель — 1 лютого 1925 , Відень) — австрійська шляхтанка грецько-австрійського походження.
Біографія Гелена Бальтацці народилася в родині грецького банкіра Теодора Бальтацці (1788—1860) і його першої дружини Деспіни Вулковіч. Гелена була старшою дитиною в родині. Гелена мала італійло-греко-англійські корені. Батько зробив статки в Стамбулі; мав двох дружин і дев'ять дітей. Мала повнорідну сестру Єлизавету (1849—1899), єдинокровних сестер Шарлотту (1856—1875), Евеліну (1855—1901) і Вірджинію (1857—1929), а також чотирьох єдинокровних братів Олександра (1850—1914), Арістідеса (1853—1914), Гектора (1854—1916) і Генріха (1858—1940).
Батьки померли рано. Опікуном став друг сім'ї, австрійський дипломат ріттер Альбін фон Вечера (1825—1887).
Будинок Бальтацці славився своїми стайнями, їх коні брали участь у великих міжнародних перегонах. Олександр і Арістідес спільно володіли знаменитим скакуном Кісбером ( який виграв Епсом Дербі 1876 року. Гектор був хорошим наїзником.
У 1864 році опікун фон Вечера одружився з 16-річною Геленою. У 1870 році йому був подарований титул барона. Гелена з чоловіком переїхала до Відня. Він помер від інфаркту 1887 року.
Сестра Шарлотта була одружена з графом Георгом Ердоді. Евелін була одружена з австрійським графом Георгом фон Штокау (1854—1901). Члени сімей Бальтацці і Вечори були відомі своєю діяльністю в міжнародній політичній, соціальній та ділового життя. Їх тепло приймали в аристократичних колах Європи, Лондона, Парижа, Санкт-Петербурга і Відня. Діти У шлюбі з Альбіном Вечерою Гелена народила четверо дітей:
Ладислаус «Лаці» фон Вечера (1865—1881), загинув 8 грудня 1881 у час пожежі в театрі «Ringtheater». Джоанна «Ганна», графиня фон Білант-Рід, баронеса фон Вечера (1868—1901) Марія «Мері» фон Вечера (1871—1889), коханка австрійського кронпринца Рудольфа, була знайдена мертвою 30 січня 1889 року в замку Маєрлінг. Тіло Марії було перевезено до Гайлінгеркройца в ніч з 31 січня на 1 лютого двома її дядьками (Георгом фон Штокау і Олександром Бальтацці) на задьому сидінні екіпажу і спішно поховане на території монастиря Святого Хреста. Розтин не проводився, про смерть Марії був складений фіктивний акт. На прохання родичів 16 травня 1889 року труна з тілом Марії був витягнута з тимчасової могили, укладена в ще одну мідну труну і перепохована. Франц Альбін «Фері» фон Вечера (1872—1915)
Останні роки Гелена пережила чоловіка і всіх своїх дітей і через інфляцію після війни втратила все майно. Вона померла в бідності в Відні в 1925 році. Похована на цвинтарі Пайербаха в Нижній Австрії.
Художній образ В кіно
«Майєрлінг» (1936) режисер — Анатоль Літвак, в ролі Гелени фон Вечора — Марта Реньє. «Таємниця Майєрлінг» (1949) Жана Деланнуа, в ролі Гелени фон Вечера — Жанна Марке. «Майєрлінг» (1968) Теренса Янга, в ролі Гелени фон Вечера — Моні Дальме. У мінісеріалі Роберта Дорнгельма Кронпринц Рудольф (2006) роль Гелени фон Вечера виконує Олександра Вандернот.
Примітки
Література Heinrich Baltazzi-Scharschmid, Hermann Swistun. Die Familien Baltazzi-Vetsera im kaiserlichen Wien. — W. Böhlau, 1980. — ISBN 3-205-07160-3 . Gerd Holler. Mayerling: die Lösung des Rätsels. Der Tod des Kronprinzen Rudolf und der Baronesse Vetsera aus medizinischer Sicht . — W. Buchgemeinschaft Donauland Kremayr und Scheriau [ua], 1981. — ISBN 3-217-01051-5 . Fritz Judtmann. Mayerling ohne Mythos. Ein Tatsachenbericht. — 2., verbesserte Auflage. — W. Kremayr & Scheriau, 1982. — ISBN 3-218-00364-4 . Brigitte Sokop. Jene Gräfin Larisch. Marie Louise Gräfin Larisch-Wallersee, Vertraute der Kaiserin — Verfemte nach Mayerling. — 3., verbesserte Auflage. — W. Böhlau [ua], 1992. — ISBN 3-205-05527-6 . Hermann Swistun. Mary Vetsera. Gefährtin für den Tod. — W. Ueberreuter, 1999.. — ISBN 3-8000-3727-0 .
Посилання Сімейний архів Бальтацці — Вечори Трагедія в Майерлінг Смерть Марії Вечори