Юлія Лаффранк () — естонська юристка, вчений, суддя Верховного суду Естонії.
Навчання 1981—1992 — Таллінська 1990—1991 — 1992—1997 — Тартуський університет, факультет права 1994—1995 — Гамбурзький університет, факультет права 1997—1998 — Університет Мюнстера, факультет права, ступінь магістра права 2000—2003 — Тартуський університет, факультет права, доктор права
Кар'єра 1996—2004 — робота в Міністерстві юстиції Естонії 2004—2010 — суддя Верховного суду Естонії 2006 рік — спеціальний суддя Європейського суду з прав людини 2006—2008 — екстраординарний професор європейського права в Університеті Тарту 2008 − 2010 — президент Консультативної ради європейських суддів 2010 − 2012 — президент Міжнародної федерації європейського права 2010—2016 — член міжнародного арбітражного суду 2011—2015 — професор права в Університеті Тарту 2011—2020 — суддя Європейського суду з прав людини 2019 рік — кандидат на посаду Європейського Омбудсмена (програла вибори ) з 2004 року — член правління з 2004 року — президент Естонської асоціації європейського права з 2018 року — член наукового комітету Агентства з основоположних прав з 2020 року — суддя Державного суду Естонії
Юлія Лаффранк є автором підручників і статей на теми Європейського союзу, прав людини та конституційного права, одним з авторів поправок до Конституції Естонії та коментарів до Конституції Естонії.
Родина Одружена з Родольфом Лаффранком, має трьох синів.
Визнання 2003 — шевальє ордену «За заслуги» (Франція) 2005 — Орден Білої зірки (четвертий клас) — за участь в організації вступу Естонії до ЄС 2009 — нагорода (як президент Консультативної ради європейських суддів) 2016 — титул «Наставник року» (Державний суд Естонії) — за навчання суддів з питань практики ЄСПЛ
Окремі видання і публікації
Примітки