Ктенопома (Ctenopoma) — один із трьох африканських родів лабіринтових риб з родини анабасових (Anabantidae).
Поширення Ктенопоми широко розповсюджені на території тропічної Західної та Центральної Африки, в регіонах, розташованих між Сахарою на півночі та Капською провінцією Південно-Африканської Республіки на півдні.
Різноманіття видів Ctenopoma є найбільшим на 4 млн км² низинних тропічних лісів та саван в басейні річки Конго. Цей регіон відомий під назвою Конголезька іхтіофауністична провінція, він має найбагатшу в Африці рибну фауну. Більшість видів ктенопом мешкає в зоні дощових лісів, що охоплює нижню та середню течію Конго. Ctenopoma multispine та декілька інших видів водяться за межами лісових районів, в розташованій далі на південь зоні саван. Цей регіон включає південні притоки Конго, основні річки Анголи, а також басейн річки Замбезі. Є кілька невеличких басейнів річок Нижньої Гвінеї, що течуть до Атлантичного океану: Огове та ін. Вони також знаходяться в зоні центральноафриканських дощових лісів. Більшість місцевих видів Ctenopoma зустрічається також і в басейні Конго.
На північ від басейну Конго розташована Ніло-Суданська іхтіофауністична провінція. Широкою смугою вона тягнеться від узбережжя Атлантичного океану до Східної Африки, на півночі обмежена пустелею Сахара. Найважливішими гідрологічними елементами цього регіону є система річки Ніл до озер Альберт та Едуард на півдні, басейни озера Чад, річок Нігер, Сенегал та Вольта. Тут, як і на півдні, переважають савани, в окремих місцях розділені пустельними ділянками; на узбережжі Західної Африки збереглися ділянки тропічного лісу. Різномаїття видів Ctenopoma в цьому регіоні низьке. У верхів'ях Нілу поширена Ctenopoma muriei, C. petherici зустрічається в зоні саван по всій Західній Африці, дуже близька до неї C. kingsleyae населяє лісові райони регіону (зустрічається також у лісах Центральної Африки), в районі дельти Нігеру водиться C. nebulosum.
Як правило, ктенопоми населяють болота, зони затоплення, а також водойми з млявою течією, прибережні ділянки річок. Часто це середовища існування з дефіцитом кисню у воді.
Групи видів Тривалий час найбільш повний систематичний огляд африканських анабантид надавав каталог прісноводних риб Африки Джорджа Буленджера, що датується далеким 1916 рокомGeorge Albert Boulenger. Catalogue of the fresh-water fishes of Africa in the British Museum (Natural History), Volume IV, London, 1916, pp. 48-68: Anabas . Як наслідок, стабільність номенклатури постраждала. Види були описані без повного розуміння таких факторів, як онтогенетичні зміни та/або географічні варіації, пропонувалася синонімія без огляду типових зразків. Більшість авторів, починаючи приблизно з 1940 року, визнавали два роди анабантид в Африці: Ctenopoma, що охоплює всі тропічні форми, та Sandelia з двома специфічними видами з помірного регіону Південної Африки. Лише починаючи із середини 1970-х років вчені-іхтіологи стали приділяти більше уваги цій групі риб. Зокрема стало зрозумілим, що традиційно сформований рід Ctenopoma не є монофілетичним. Виходячи з морфологічних та поведінкових ознак, рід Ctenopoma був розділений на три групи видів: C. multispine, C. petherici та C. congicum. Проте родинні стосунки між цими групами, а також з іншими родами родини (Sandelia з Південної Африки та Anabas з тропічної Азії) наразі до кінця не вирішені.
Три групи видів Ctenopoma легко розрізнити навіть на перший погляд. Найлегше визначається група видів C. congicum. Ці риби менші за своїх родичів (максимальна стандартна довжина дорослих екземплярів становить 75 мм) і відзначаються сильним статевим диморфізмом. Самці забарвлені яскравіше за самок, особливо в період нересту, крім того вони відрізняються подовженими спинним, анальним та черевними плавцями. Представники цієї групи мають видовжене тіло, 14 променів у хвостовому плавці, дві сенсорні пори в міжорбітальному просторі на голові, 25-28 лусок у бічному ряді, плавальний міхур не має парних передніх розширень, черевні плавці довгі, контактні органи відсутні.
Види групи C. multispine також мають видовжене тіло, але в них не спостерігається виразний статевий диморфізм, а за розмірами вони значно більші за попередню групу (дорослі сягають від 70 мм до 150 мм стандартної довжини). До ключових ознак цієї групи належать 14 променів у хвостовому плавці, одна сенсорна пора в міжорбітальному просторі, 29-34 лусок у бічному ряді, трубчастий плавальний міхур без парних передніх розширень, добре розвинений лабіринтовий орган, зяброві кришки сильно зазублені, черевні плавці короткі, за очима в самців є контактні органи.
Представники третьої групи видів C. petherici за формою помітно відрізняються від своїх родичів, в першу чергу вони значно вищі. Дорослі особини сягають понад 80 мм стандартної довжини. В хвостовому плавці 16 променів, одна сенсорна пора в міжорбітальному просторі, 24-28 лусок у бічному ряді, плавальний міхур має парні передні розширення, які притискаються до задньої частини черепа, зяброві кришки мають дрібні зубці, лабіринт розвинений слабко, черевні плавці короткі. Самці мають контактні органи не лише за очима, а й на хвостовому стеблі. Остання ознака є унікальною для членів родини анабасових. Виключаючи наявність контактних органів, статеві відмінності нечіткі.
Група C. congicum відрізняється від двох інших ще й способом розмноження. Ці риби під час нересту будують гнізда з бульбашок та здійснюють батьківський догляд за потомством. Натомість представники груп C. multispine й C. petherici цього не роблять, вони мають плавучу ікру й просто розкидають її.
Спочатку рід Ctenopoma був розділений на 3 клади на підставі особливостей будови плавального міхура та лабіринтового органу. Згодом монофілія трьох груп була підтверджена на основі порівняльного аналізу додаткових морфологічних ознак. 1995 року був описаний новий рід Microctenopoma, до складу якого увійшли представники групи видів C. congicum. Очікується, що види групи C. petherici мають увійти до ще одного нового, але досі неописаного роду, який іноді позначається під робочою назвою «Ctenopoma».
Картину монофілії трьох клад колишнього роду Ctenopoma порушує невизначена позиція Ctenopoma muriei. Традиційно цей вид зараховується до складу групи видів C. petherici, але він значно менший за інших її представників, відрізняється меристичними показниками, будовою плавального міхура та забарвленням. Філогенетичний аналіз вказує сестринську позицію C. muriei до клади, що складається з решти членів групи видів C. petherici плюс Microctenopoma, або як сестринська клада до роду Microctenopoma. Тим самим заперечується монофілія групи видів C. petherici.
Існують також певні відмінності всередині групи видів C. petherici (без C. muriei). Виділяють принаймні дві клади в межах цього підрозділу. Одна з них містить види C. acutirostre та C. ocellatum, які відрізняються гострою мордою та дуже довгою передщелепною кісткою й вузькою слізною кісткою. Решта видів додатково поділяються на дві групи за малюнком забарвлення та деякими морфологічними ознаками. C. kingsleyae й C. petherici дуже схожі між собою, мають темну пляму на хвості; за формою та забарвленням C. muriei також належить до цієї групи. C. weeksii й C. maculatum мають пляму посередині тіла.
Склад Рід включає такі види Species in the genus Ctenopoma Eschmeyer's Catalog of Fishes Electronic version, accessed 3 August 2021 . Fricke, R., Eschmeyer, W. N. & Van der Laan, R. (eds) 2021. California Academy of Sciences : Група видів C. multispine (рід Ctenopoma): Ctenopoma ashbysmithi — ктенопома Ешбі-Сміта; максимальна стандартна (без хвостового плавця) довжина 3,9 см (неповнолітня особина); басейн річки Луалаба (Демократична Республіка Конго); Ctenopoma gabonense — габонська ктенопома; максимальна стандартна довжина 16,5 см; річки Огове (Габон), Конго (Демократична Республіка Конго); Ctenopoma machadoi — ктенопома Машаду; максимальна загальна довжина 12,4 см; річки Кванза та Окаванго (Ангола); Ctenopoma multispine — багатоколючкова ктенопома; максимальна загальна довжина 14 см; південна частина Демократичної Республіки Конго, Замбія, східна Ангола, північ Намібії, Ботсвани, Зімбабве, південь Малаві, центральна й південна частина Мозамбіку, Есватіні, північ південноафриканської провінції Квазулу-Наталь; Ctenopoma nigropannosum — максимальна загальна довжина 17 см; центральна частина басейну Конго (Демократична Республіка Конго) та річки Нижньої Гвінеї (Республіка Конго, Габон); Ctenopoma pellegrini — ктенопома Пеллегріна; максимальна загальна довжина 11,2 см; центральна частина басейну Конго (Демократична Республіка Конго). Група видів C. petherici (рід «Ctenopoma»): Ctenopoma acutirostre — леопардова ктенопома; максимальна загальна довжина 20 см; центральна частина басейну Конго (Демократична Республіка Конго); Ctenopoma garuanum — гаруанська ктенопома; максимальна загальна довжина 5,3 см; північний Камерун; Ctenopoma houyi — максимальна стандартна довжина 6,6 см; басейни озера Чад та річки Бенуе; Ctenopoma kingsleyae — ктенопома Кінгслі; максимальна загальна довжина 24,5 см; тропічна Західна Африка, від Сенегалу до Демократичної Республіки Конго; Ctenopoma maculatum — плямиста ктенопома; максимальна загальна довжина 20 см; південний Камерун, Екваторіальна Гвінея, північний Габон; Ctenopoma muriei — ктенопома Мюрі; максимальна стандартна довжина 7,0 см; Білий Ніл, озера Вікторія, Кйога, Едуард, Джордж, Альберт, Танганьїка; Ctenopoma nebulosum — максимальна стандартна довжина 9,7 см; дельта Нігеру, річка Крос (південна Нігерія); Ctenopoma ocellatum — максимальна стандартна довжина 13,8 см; центральна частина басейну Конго (Демократична Республіка Конго, Республіка Конго), Габон, дельта Нігеру; Ctenopoma petherici — ктенопома Петеріка; максимальна загальна довжина 17,4 см; Білий Ніл, басейн озера Чад, річки Західної Африки; Ctenopoma riggenbachi — ктенопома Рігенбаха; максимальна загальна довжина 9,1 см; Камерун; Ctenopoma togoensis — тоголезька ктенопома; максимальна загальна довжина 12,0 см; басейн річки Вольта (Гана); Ctenopoma weeksii — шоколадна ктенопома; максимальна загальна довжина 12 см; центральна частина басейну Конго (Демократична Республіка Конго, Республіка Конго).
Історія Припускають, що перші анабантиди мігрували до Африки в добу міоцену. Вони були предками сучасних ктенопом. Самостійний розвиток гілки розпочався після повного розриву сухопутного зв'язку між Африкою та Азією через долину Еритрейського рифту в добу пліоценуKarel F. Liem. The comparative osteology and phylogeny of the Anabantoidei (Teleostei, Pisces). Illinois Biological Monographs: Number 30, The University of Illinois Press, Urbana, 1963.
Хронограма еволюції представників родини анабасових показує, що перший розкол серед африканських анабантид відбувся в добу раннього олігоцену, приблизно 30 млн років тому. Одну гілку склали представники роду Sandelia та групи видів Ctenopoma multispine, подальший розкол між ними стався в нижньому олігоцені, близько 24,5 млн років тому. Іншу гілку утворили C. muriei та представники групи видів C. petherici та роду Microctenopoma. Ctenopoma muriei відкололася від них вже на початку нижнього олігоцену (бл. 27,3 млн років тому), а згодом відбувся й поділ між групою видів C. petherici та родом Microctenopoma (бл. 26,7 млн років тому)L. Rüber, R. Britz, R. Zardoya. Molecular Phylogenetics and Evolutionary Diversification of Labyrinth Fishes (Perciformes: Anabantoidei) . Systematic Biology, Vol. 55, No. 3, 2006, pp. 374—397 .
Опис