«Бе́ла» (інша назва: «Людина-шуліка») — радянський художній фільм-драма 1927 року, знятий режисером Володимиром Барським на студії «Держкінпром Грузії».
Сюжет Драма за однойменною главою роману М. Ю. Лермонтова «Герой нашого часу». Головний герой картини, Печорін, служить у глухій фортеці на Кавказі. Якось у сусідньому аулі на весіллі він зустрів дочку місцевого князя, Белу. За допомогою брата дівчини, Азамата, Печорін відвозить її в фортецю, де він служить. За допомогу Печорін дарує Азамату коня, якого краде в розбійника Казбича. Захоплення Печоріним Белою незабаром минає, і він дедалі частіше проводить час на полюванні. В одній з поїздок головного героя на полювання, Казбич підстерігає Белу і вбиває її.
У ролях
Микола Прозоровський — Печорін Тіна Мачаваріані — Бела Володимир Оболенський — Максим Максимич Іліко Мерабішвілі — Азамат, брат Бели Олександр Такайшвілі — Казбич Васо Арабідзе — батько Бели Белла Белецька — дружина казначея Михайло Корелі — казначей фортеці Г. Сарчімелідзе — кур'єр Наталія Татосова — Гюльнар, сестра Бели Олена Чарська — мати Бели Тетяна Вишневська — сестра Бели
Знімальна група Режисер — Володимир Барський Сценарист — Володимир Барський Оператори — Фердинанд Гегеле, Антон Полікевич Художники — Федір Пуш, Валеріан Сідамон-Еріставі, Полікарп Казакевич
Посилання