Ломиковський Михайло Михайлович (Ломіковський) (1849, Ізюмський повіт, Харківська губернія – ?) – терапевт, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри лікарської діагностики з пропедевтичною клінікою, декан медичного факультету Імператорського Харківського університету (1901–1905).
Біографія Народився у дворянській родині. У 1859 році, після початкової школи, розпочав навчання в приватному пансіоні. З осені 1862 по 1867 рік навчався у 2-й чоловічій гімназії. Цього ж року поступив на медичний факультет Харківського університету. У грудні 1873 року випустився з університету зі званням лікаря з відзнакою. Після працював ординатором при факультетській терапевтичній клініці професора В.Г. Лашкевича.
У 1876 році склав докторантський екзамен, а у 1877 році захистив дисертацію «Причины изменения внутренних органов у животных при задержке кожной перспирации» i отримав ступінь доктора медицини. У вересні 1878 року одержав звання приват-доцента з ларингопатології та розпочав викладати . У 1883 році був обраний штатним доцентом. У 1884 році, у зв’язку з введенням університетського статуту, посаду штатного доцента скасували, але М.М. Ломиковський залишився за штатом з правом одержання штатного утримання протягом 2 років. Одночасно за дорученням факультету Михайло Михайлович читав лікарську діагностику з пропедевтичною клінікою (нова кафедра з 1884 року). У 1886 році був обраний екстраординарним професором.
У 1878 та 1883 роках перебував у відрядженнях за кордоном, працював у клініках Віденського, Паризького i Бреславського університетів. Вивчав клініку внутрішніх хвороб, хвороби гортані (ларингопатологія), патологічну анатомію i сифіліс.
У 1891 році, за поданням головного упорядника канцелярії Його Імператорської Величності по закладах Імператриці Марії, був призначений лікарем-консультантом з внутрішніх хвороб при Харківському інституті шляхетних дівчат. Цього ж року був обраний Слов’янським міським управлінням на посаду директора Слов’янських мінеральних вод, де працював до 1893 року. У 1892 році був затверджений у званні ординарного професора.
1901-1905 роки - декан медичного факультету. У листопаді 1903 року отримав звання заслуженого ординарного професора.
19 жовтня 1915 року був призначений останнім попечителем Казанського учбового округу . Керував округом, займався діяльністю щодо підвищення навчально-виховної роботи в навчальних закладах для так званих інородців, організацією курсів для педагогічного складу шкіл тощо.
Дружина та дочка залишилися у Харкові — в Казані жив один. Часто просив відпустку. У березні 1917 року отримав відмову у черговій відпустці та 10 квітня подав у відставку . Дані про останні роки життя і дата смерті невідомі.
Напрацювання Дисертація «Причины изменения внутренних органов у животных при задержке кожной перспирации».
«Заболевания спинного мозга при сифилисе»
Опубліковано 14 праць німецькою та російською мовами . Більша частина його праць стосується хвороб гортані.
Примітки
Джерела Ковальова О.М. Ломиковський Михайло Михайлович / О.М. Ковальова, Н.А. Сафаргаліна-Корнілова // Керівники вищої медичної школи: Харківський національний медичний університет / за заг. ред.: В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – С 49-50.