Костянтин Олександрович Зубов (; 20 вересня 1888, Базарний Сизган — 22 листопада 1956, Москва) — російський і радянський актор, режисер і театральний педагог.

Біографія Народився року в селі Базарному Сизгані Симбірської губернії Російської імперії (тепер селище міського типу Ульяновської області, Росія) в сім'ї вчителя малюванняВелика російська енциклопедія. . Впродовж 1904—1905 років навчався в технічному училищі у місті Нансі у Франції; у 1905—1906 роках — на історико-філологічному факультеті Паризького університетуЗубов Костянтин Олександрович на kinosozvezdie.ru. . У 1906 році повернувся до Російської імперії і продовжив навчання в Санкт-Петербурзькому університеті, який закінчив 1908 року. Одночасно з навчанням займався в Петербурзькому театральному училищі у Володимира Давидова, грав у нього в гастрольної групі (сезон 1908 року; дебютував в ролі Альоші в спектаклі «Діти Ванюшина» Сергія Найденова). Потім навчався в Школі сценічного мистецтва Олесандра Саніна і Андрія ПетровськогоЗубов Костянтин Олександрович на kino-teatr.ru. .

Впродовж 1910—1915 років (крім сезону 1913—1914 років, коли служив в Самарі) працював в антрепризі Миколи Синельникова в Харкові, театрі «Соловцов» у Києві. У 1915—1916 роках грав у Театрі Корша у Москві.

У 1917—1918 роках очолював Товариство акторів Іркутського драматичного театру, де вперше виступив як режисер. У 1918—1919 роках — артист і режисер театру М. Смоленського в Харбіні; у 1919—1921 роках — артист і режисер театру Є. Доліна у Владивостоці; у 1921—1924 роках працював в Першому Далекосхідному військово-революційному театрі в Хабаровську, Благовіщенську і Харбіні; у 1924—1925 роках — головний режисер Читинського державного театру.

У 1925—1931 роках — актор, режисер і завідувач трупою Московського театру Революції. У 1932—1938 роках — художній керівник московського Театру Ленради. З 1936 року — актор і режисер Малого театру (у 1945—1947 роках — заступник художнього керівника; з 1947 року — головний режисер). Член ВКП(б) з серпня 1942 року. З 1946 року — професор Театрального училища імені Михайла Щепкіна. Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР 4-го скликання (1955—1956). Помер у Москві 22 листопада 1956 року. Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі (ділянка № 2).

Творчість Театр Ролі Театр Корша Ка­ре­нін («Жи­вий труп» Льва Тол­сто­го); Ме­лу­зов («Таланти і шанувальники» Олександра Ост­ров­ско­го); Ту­зен­бах («Три се­ст­ри» Антона Че­хо­ва); Театр Революції Корзинкін, Семен Рак («Кінець Криворильска», «Повітряний пиріг» Бориса Ромашова); міністр Кальман («Гоп-ля, ми живемо!» Ернста Толлера); Малий театр

Телятєв («Скажені гроші» Олександра Островського; 1936); Болінгброк («Склянка води» Ежена Скріба; 1936); Репетилов («Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова; 1938); полковник Бризгалов, Растегін («На березі Неви» Костянтина Треньова; 1939); Вандерстраатен («Урієль Акоста» Карла Гуцкова; 1940); Циганов («Варвари» Максима Горького; 1941); Городулін («На всякого мудреця досить простоти» Олександра Островського; 1941); Наполеон («Вітчизняна війна 1812 року» Льва Толстого; 1942); Мирон Горлов («Фронт» Олександра Корнійчука; 1942); Хіггінс («Пігмаліон» Бернарда Шоу; 1943); Макферсон («Російське питання» Костянтина Симонова; 1947); Беркутов («Вовки і вівці» Олександра Островського; 1947); Мак-Гілл («Змова приречених» Миколи Вірти; 1949); Фамусов («Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова; 1950); Дудукін («Без вини винні» Олександра Островського; 1951); Стессель «(Порт-Артур» Івана Попова і Олександра Степанова; 1953). </div> Постановки

Іркутський драматичний театр «Вишневий сад» Антона Чехова; «Міщани» і «На дні» Максима Горького; Театр Ленради «Розгром» по Олександру Фадєєву (1932); «Платон Кречет» Олександра Корнійчука (1935, виконавець головної ролі); </div> Малий театр

«Євгенія Гранде» за Оноре де Бальзаком (1939; режисер Уварова); «Варвари» Максима Горького (1941; спільно з Іллею Судаковим); «Дочка російського актора» Петра Григор'єва (1941); «Пігмаліон» (1943; режисер Євген Веліхов); «Іван Грозний» Олесія Толстого (1945; спільно з Провом Садовським і Борисом Нікольським); «Створення світу» Миколи Погодіна (1945); «За тих, хто в морі!» Бориса Лавреньова (1946; спільно з Веніаміном Циганковим); «Російське питання» Костянтина Симонова (1947; спільно з Євгеном Веліховим); «Велика сила» Бориса Ромашова (1947; спільно з Миколою Петровим); «Прибуткове місце» Олександра Островського (1948; спільно з Веніаміном Циганковим); «Безприданниця» Олександра Островського (1948; спільно з Левом Прозоровським); «Змова приречених» Миколи Вірти (1949); «Наш сучасник» Костянтина Паустовського (1949; спільно з Веніаміном Циганковим); «Незабутній 1919-й» Всеволода Вишневського (1950; спільно з Веніаміном Циганковим); «Настя Колосова» Валентина Овечкіна (1951); «Васса Желєзнова» Максима Горького (1952; спільно з Євгеном Веліховим); «Порт-Артур» Івана Попова і Олександра Степанова (1953: спільно з Павлом Марковим); «Крила» Олександра Корнійчука (1955; спільно з Веніаміном Циганковим); «Макбет» Вільяма Шекспіра (1955; спільно з Євгеном Веліховим); «Доктор філософії» Бранислава Нушича (1956). </div> Кіно Ролі

Володимир Сергійович Торбін («Бухгалтер Торбін»/«Безодня життя», 1916); письмоводитель Петров («Неллі Раінцева», 1916); брат старого революціонера («Революціонер», 1917); Ртищев («Кульгавий пан», 1928); «Друзі совісті», 1932; фашист Фа («Маріонетки», 1933); Крутицький («Настя Устинова», 1934); у епізоді (немає в титрах) («Яків Свердлов», 1940); Шліхтер, оберст Люфтваффе («Бойова кінозбірка № 7», новелла «Приймальник катастроф», 1941); Павло Опанасович Фамусов, керуючий в казенному місці («Горе від розуму», фільм-спектакль, 1952); Циганков Сергій Миколайович, інженер («Варвари. Сцени в повітовому місті», фільм-спектакль, 1953). </div> Постановки «Варвари. Сцени в повітовому місті» (фільм-спектакль) (1953; спільно з Леонідом Луковим та Іллею Судаковим); «Васса Желєзнова» (фільм-спектакль) (1953; спільно з Леонідом Луковим); «Крила» (фільм-спектакль) (1956; спільно з Тетяною Лукашевич).

Відзнаки ордени СРСР орден Леніна (26 жовтня 1949); орден Трудового Червоного Прапора (9 січня 1954); медалі СРСР медаль «За оборону Москви» (6 вересня 1944); медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»; медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»; почесні звання СРСР народний артист РРФСР з 1945 року; народний артист СРСР з 1949 року; Сталінські премії ІІ-го ступеня (1946; за постановку і виконання ролі доктора Хіггінса в спектаклі «Пігмаліон» Бернарда Шоу у 1943 році); ІІ-го ступеня (1947; за постановку вистави «За тих, хто в морі!» Бориса Лавреньова); І-го ступеня (1948; за постановку вистави «Велика сила» Бориса Ромашова); І-го ступеня (1951; за постановку вистави «Незабутній 1919-й» Всеволода Вишневського).

Примітки

Література ; Зубов Костянтин Олександрович // ; Зубов Костянтин Олександрович // ; Н. В. Попович-Кузнецова. Зубов Костянтин Олександрович //