Кюнга Г'ялцен Пелсанпо (; 1310– 1358) — 10-й діші (імператорський наставник) Тибету в 1331—1358 роках.
Життєпис Походив з аристократичного роду Чжамьянгон з клану Кхен. Син Санпопала, сак'я-трицзін (настоятеля) школи Сак'я і данса-ченпо (старшого теократичного очільника) Тибету, й Мачіг Йон Дагмо. Здобув класичну освіту школи Сак'я з тибетського буддизму. 1323 року при поділі батьківських володінь долучився до двору рідного брата Кюнга Лекпа Юнне Г'ялцена, що став данса (настоятелем-правителем) володінь Лханкан. 1328 року супроводжував останнього, що отримав посаду діші, до Ханбалику. Тут Кюнга Г'ялцен отримав від імператор Єсун-Темура аристократичний титул чангухі-гуна. Згодом повернувся до Тибету.
1331 року призначається новим діші, його привіз до столиці імперії Рангджунг Дордже, 3-го кармапи школи Карма Каг'ю. До 1337 року діяв спільно з рідним братом данса-ченпо Хацун Намхе Лекпа Г'ялценом, завдяки чому відбулася деяка стабілізація становища школи Сак'я в Тибеті.
1347 року домігся призначення свого сина Лодро Г'ялцена данса-ченпо Тибету. Проте нічого не зміг вдіяти проти тимпона (темника) Чанчуби Г'ялцена, що повстав й став фактично незалежним на сході Центрального Тибету. В свою чергу імператор Тоґон-Темур не зміг відправити війська на допомогу, оскільки 1351 року в самому Китаї спалахнуло повстання червоних пов'язок.
До 1357 року влада діші й школи Сак'я в Тибеті була повалена Чанчуба Г'ялценом, що було визнано на зборах в монастирі Сак'я. Лотро Г'ялцен тримався власне в регіоні Цангдо 1365 року. Кюнга Г'ялцен Пелсанпо помер 1358 року. Посаду діші 1361 року отримав його небіж Лачен Сонам Лодро.
Примітки
Джерела Shoju Inaba, 'The lineage of the Sa skya pa: A chapter of the Red Annals', Memoirs of the Research Department of the Toyo Bunko 22 1963 Luciano Petech, Central Tibet and the Mongols: The Yüan-Sa-skya period of Tibetan history. Rome 1990