Провулок Людмили Гурченко — провулок у Шевченківському районі Харкова. Довжина 110 метрів. Починається від провулку Кравцова, йде на північ, закінчуючись у середині кварталу розгалуженими проїздами.
Історія Провулок заснований у кінці XVIII — на початку XIX століття, деякий час він залишався безіменним. Перша назва провулка — Харинський, по прізвищу Олександри Гаврилівни Хариної, яка оселилася тут у 1870-х роках. О. Г. Харина, вдова надвірного радника, відома в Харкові своєю громадською діяльністю, була опікункою двох жіночих гімназій. Їй належав будинок (нині № 3-Б), спроєктований у вигляді замку з вежею, архітектор, імовірно, Олександр Гірш.
В 1920 році в цьому будинку розмістилася Всеукраїнська кооперативна спілка споживчих товариств, тут же оселився її голова Іван Адамович Саммер. Після його смерті провулок назвали СаммеровськимСтанислав Шварц. Путешествие в провинциальную столицу. Ст. 4. У роки німецької окупації (1942—1943) провулку повертали первісну назву. В 2015 році Саммеровський провулок перейменували на честь радянської акторки та співачки Людмили Гурченко.
У 2016 році на одному з будинків на початку провулку намальовано мурал на честь Людмили Гурченко.
Будівлі Будинок № 1 — Пам'ятка архітектури Харкова, охоронний № 441. Житловий будинок, 2-а пол. XIX століття. Будинки № 3, 3-Б — Пам'ятка архітектури Харкова, охоронний № 442. Житловий будинок, 2-а пол. XIX століття, архітектор, імовірно, О. К. Гірш.
Примітки
Джерела Єдиний адресний реєстр міста Харкова Переулок Людмилы Гурченко (ранее — Саммеровский пер.)