Протести проти російського вторгнення в Україну — протестні акції, що розпочалися по всій РФ після оголошення рішення про початок «спеціальної військової операції» Володимиром Путіним. Переважну більшість людей з антивоєнною позицією склала молодь, всі протести жорстоко придушуються провладними силовими структурами. Символом російського спротиву терористичному кремлівському режиму став біло-синьо-білий прапор.

Окрім демонстрацій, було написано низку петицій та відкритих листів проти мобілізації. Деякі росіяни навіть закликали спалювати військкомати.

Протести були зустрінуті широкими репресіями з боку російської влади: було заарештовано щонайменше 14 900 осіб протягом семи днів з 24 лютого по 13 березня, проте заарештовані після початку 2 хвилі мобілізації також були відправлені воювати проти України. Російські журналісти висловлювали занепокоєння щодо протестувальників, а ОВД-Інфо повідомила про декілька випадків катування протестувальників під час затримання. Уряд також перейшов до придушення інших форм протидії війні, включаючи введення широких заходів цензури. Інші особи, які підписували антимобілізаційні петиції, також зазнали репресій.

Вуличні протести

Лютий У другій половині дня вторгнення Слідчий комітет Російської Федерації попередив росіян про те, що за приєднання до несанкціонованих акцій протесту, пов'язаних із «напруженою зовнішньополітичною ситуацією», їм загрожують юридичні наслідки. Опозиційна активістка Марина Литвинович закликала в Instagram до вуличних акцій протесту ввечері 24 лютого, але була затримана поліцією, щойно вийшла з дому. Того ж вечора тисячі людей вийшли на вулиці міст по всій Росії на знак протесту проти війни. Найбільші демонстрації відбулися в Москві, біля Пушкінської площі зібралися 2000 протестувальників, і Санкт-Петербурзі, де зібралося до 1000 протестувальників. Сотні людей вийшли в Єкатеринбурзі, також відбулися демонстрації в Челябінську, Нижньому Новгороді, Новосибірську та Пермі. На кінець вечора дня вторгнення, за даними монітора ОВД-Інфо, було затримано 1820 осіб у 58 містах, з них 1002 — у Москві. Міністерство внутрішніх справ Росії виправдовувало ці арешти продовженням «коронавірусних обмежень, у тому числі й на публічні заходи».

Наступного дня, 25 лютого, у Москві, Санкт-Петербурзі та інших містах тривали нові протести. У Санкт-Петербурзі декілька сотень людей зібралися в центрі міста, скандуючи «Ні війні!» ОВД-Інфо повідомляє про 437 затриманих у 26 містах Росії за цей день, у тому числі 226 — у Москві та 130 — у Санкт-Петербурзі.

26 лютого деякі російські протестувальники вирішили зменшити шанси на арешт, влаштувавши поодинокі протести на площах Москви та інших міст. Інші збиралися невеликими групами, щоб швидше рухатися вулицями. В Єкатеринбурзі зібралися сотні людей, які кричали «Ні війні!».

Протести продовжилися 27 лютого. Вони збіглися з сьомою річницею вбивства опозиційного політика Бориса Нємцова, а арешти відбулися біля імпровізованого меморіалу біля Кремля, де був розстріляний Нємцов. Близько 1000 людей зібралися на стихійний антивоєнний мітинг біля Великого Гостиного двору в Санкт-Петербурзі. За даними ОВД-Інфо, до раннього вечора неділі поліція затримала щонайменше 900 росіян у 44 містах, завдяки чому загальна кількість заарештованих з початку війни перевищила 4 тисячі. До кінця дня ця кількість зросла до приблизно 2710 арештів (всього щонайменше 5844 з початку війни), в тому числі щонайменше 1269 арештів у Москві та 1034 — у Санкт-Петербурзі. КПРФ (Комуністична партія Російської Федерації), Партія народної свободи та Яблуко виступили проти вторгнення. Того ж дня фургон із маркуванням «Люди, прокиньтесь!», «Це війна», «Путін — покидьок!» розбився і загорівся на Пушкінській площі.

Березень

1 березня у соцмережах з'явилися репортажі та фотографії, які також перепублікувала та підтвердила «Новая газета», на яких видно дітей молодшого шкільного віку за ґратами, заарештованих поліцією в Москві за покладання квітів до посольства України та таблички з написом «Ні війні». У спеціальному ізоляторі, створеному в Єкатеринбурзі, не вистачило місця для в'язнів, заарештованих на протестах .

Протягом дня було заарештовано щонайменше 469 осіб у 34 містах, з яких близько половини в Москві, в результаті чого загальна кількість заарештованих перевищила 3000 глядачів.

2 березня 77-річна художниця Олена Осипова, (народилася в сім'ї, яка пережила блокаду Ленінграда) опинилася серед заарештованих під час антивоєнної акції протесту в Санкт-Петербурзі. Відео її арешту широко розповсюджувалися в Твіттері і Reddit. Дії поліції проти протестувальників продовжилися й наступного дня.

4 березня активістку Юлію Галяміну затримали та тримали під вартою до суду за звинуваченням у порушенні закону про масові заходи шляхом спроби організації антивоєнного протесту.

5 березня, напередодні протестів, запланованих на 6 березня, поліція провела рейди, обшуки та затримала сотні російських журналістів, політиків та активістів.

6 березня протести відбулися щонайменше у 60 містах, у тому числі й у Владивостоці, Іркутську та Хабаровську. ОВД-Інфо повідомило про понад 5000 арештів протягом доби. Міністерство внутрішніх справ Росії повідомило про понад 3500 затриманих. Поширилося відео, на якому губернатор Кемеровської області Сергій Цивільов намагається виправдати арешти протестувальників того дня.

8 березня, у Міжнародний жіночий день, група Феміністського антивоєнного опору повідомила, що жінки поклали квіти до пам'ятників війни в 94 російських та інших містах, включаючи Санкт-Петербург, Москву, Владивосток, Єкатеринбург, Новосибірськ, Красноярськ, Канаш, Ярославль, Сиктивкар, Смоленськ, Луга, Литкаріно, Іжевськ, Волгоград, Іркутськ, Нижній Новгород, Уфа, Омськ, Митищ, Саратов, Бійськ, Хімки, Челябінськ, Краснодар, Нововоронеж, Вологда, Корольов, Троїцьк, Серпухов, Владимир, Ревда, Тольятті, Калінінград, Набережні Челни, Волгодонськ, Раменське, Самара, Ленінаванська ферма, Ставрополь, Архангельськ, Йошкар-Ола, Красногорськ, Новокуйбишевськ, Желєзноводськ, Муром, Снігурі, Нахабіно, Ростов-на-Дону, Чебоксари, Саранськ, Дзержинський, Великий Новгород, Тюмень, Тобольськ, Подольськ, Тула, село Гребнєво, Долгопрудний, Муріно, Владикавказ та Алагир. Поліція наказала жінкам, які поклали квіти на Гостиному дворі в Санкт-Петербурзі, розійтися, та затримала понад п'ятьох. У Москві Олександрівський сад закрили, щоб перекрити доступ до Могили Невідомого солдата, тому квіти залишили поруч. На Манежній площі Москви затримали 11 дівчат. Затримано щонайменше 93 людини, з них щонайменше 60 — у Москві.

Протягом тижня після Міжнародного жіночого дня в соцмережах з'явилося декілька відео, на яких російська поліція заарештовує протестувальників за те, що вони просто тримають пустий знак.

Інші протестні акції У Воронежі та Луховицях зафіксовані випадки підпалів військкоматів, відділень поліції в Красноярську та Смоленську. У всіх вище вказаних випадках використовувалися коктейлі Молотова.

14 березня 2022 року під час вечірнього прямого ефіру телепрограми «Час» на Першому каналі, пов'язаного з вторгненням Росії в Україну, редакторка Першого каналу Марина Овсяннікова з'явилася з написаним від руки антивоєнним плакатом позаду ведучої новин Катерини Андрєєвої, яка продовжувала, незважаючи на втручання, розповідати про те, що Голова Уряду Росії Михайло Мішустін закликає прем'єр-міністра Білорусії Романа Головченка посилити співпрацю для протистояння міжнародним санкціямЧуенков И. Екатерина Андреева «поблагодарила» йогу после инцидента с плакатом в эфире Первого канала // Daily Storm, 15.03.2022Сотрудница Первого канала ворвалась в эфир программы «Время» с антивоенным плакатом // Международное французское радио, 14.03.2022«Нет войне!» Редактор Первого канала ворвалась в прямой эфир с антивоенным плакатом // Delfi/Русская служба Би-би-си, 15.03.2022Новости Первого канала прервала девушка с плакатом // Инфо24, 14.03.2022. На плакаті було написано: «НІ ВІЙНИ. Зупиніть війну. Не вірте пропаганді, яка вам тут бреше. Росіяни проти війни». Овсяннікова, дочка батька-українця та матері-росіянки, також оприлюднила на ОВД-Інфо попередньо записане відео, в якому висловила сором за свою участь у поширенні «кремлівської пропаганди» на Першому каналі. Ефір був замінений на сюжет із лікарні, а адміністрація «Першого каналу» почала проводити службову перевіркуПервый канал проводит проверку в связи с инцидентом с посторонней в кадре во время эфира // ТАСС, 14.03.2022. Пізніше того вечора її затримала поліція, повідомляє ТАРС. Однак правозахисники висловили занепокоєння, що не змогли знайти її більше ніж через дванадцять годин після її затримання.

Петиції та відкриті листи За тижні, що передували вторгненню, були ознаки того, що в Санкт-Петербурзі зростали антивоєнні настрої. На початку лютого понад 150 видатних російських діячів, письменників і вчених підписали відкритий лист «Якби не було війни!», протестуючи проти «партії війни в російському керівництві» та державних ЗМІ.

Після вторгнення російський лауреат Нобелівської премії миру Дмитро Муратов оголосив, що «Новая газета» видаватиме свій наступний номер українською та російською мовами. Муратов, журналіст Михайло Зигар, кінорежисер Володимир Мірзоєв та інші підписали документ, в якому йдеться про те, що Україна не загрожує Росії, і закликають громадян Росії «сказати цій війні ні». Репортер «Коммерсанта» Олена Черненко почала антивоєнну петицію, яку підписали понад 250 журналістів. Ще один лист із засудженням війни підписали понад 250 науковців, а третій відкритий лист підписали майже 200 депутатів міської ради Москви та інших міст. 24 лютого правозахисник Лев Пономарьов розпочав онлайн-петицію на знак протесту проти вторгнення, яка до кінця дня зібрала 289 тисяч підписів. Станом на 1 березня петиція набрала понад мільйона голосів. 26 лютого на сайті Change.org громадянин Росії опублікував петицію про імпічмент Путіна, яка до кінця 27 лютого зібрала понад 200 тисяч підписів.

Більше 30 000 технологічних працівників, 6000 медичних працівників, 3400 архітекторів, понад 4300 вчителів, понад 17 000 художників, 5000 вчених, а також 2000 акторів, режисерів та інших творчих діячів підписали відкриті листи із закликом до уряду Путіна припинити війну. Деякі росіяни, які підписували петиції проти війни Росії в Україні, втратили роботу.

1200 студентів, викладачів і співробітників Московського державного інституту міжнародних відносин при Міністерстві закордонних справ підписали відкритий лист, в якому заявили, що «вважають морально неприпустимим залишатися осторонь і мовчати, коли люди помирають у сусідній держава. Вони гинуть з вини тих, хто віддав перевагу зброї замість мирної дипломатії. …. Багатьом поколінням майбутніх дипломатів доведеться відновлювати довіру до Росії та втрачені добрі відносини з нашими сусідами».

Ігор Кочетков, голова російської ЛГБТ-мережі, виступив із відкритим листом проти війни, в якому заявив, що «У нашій країні багато проблем, у тому числі поширення антилюдських ідей, які часто виходять від високопоставлених осіб. З них почнемо „денацифікацію“». Відкритий лист отримав підписи 150 російських правозахисників ЛГБТ+.

Феміністська кампанія Антивоєнного опору, одна з перших, заснована проти війни, розпочалася з маніфесту, в якому говорилося, що «війна посилює гендерну нерівність і гальмує досягнення прав людини на багато років» і що війна «ведеться під прапором „традиційних цінностей“, проголошених урядовими ідеологами», які суперечили правам та свободам людини.

Представники діячів мистецтва і культури Росії ініціювали відкритий лист, в якому висловлювали солідарність з українським народом та протестували проти війни. Станом на 23:00 за московським часом 27 лютого 2022 року лист підписали 17 000 осіб.

Лев Пономарьов ініціював петицію «Остановить войну с Украиной! — Нет войне» («Зупинити війну з Україною! — Ні війні»). Станом на 4 березня петицію підписали понад 1,18 мільйона росіян.

Символізм

«Ні війні!»