Пі́нон лусонський (Phapitreron leucotis) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Філіппін.
Опис
Довжина птаха становить 25 см. Забарвлення переважно темно-коричневе, нижня частина тіла дещо світліша. Горло має рудуватий відтінок, лоб сіруватий. Шия і спина мають бронзово-зелений або блакитний металевий відблиск. Під очима і далі до дзьоба ідуть вузькі смуги, зверху темні, знизу білі. Дзьоб короткий, вузький.
Підвиди Виділяють чотири підвиди: P. l. leucotis (Temminck, 1823) — острови Катандунес, Лусон і Міндоро; P. l. nigrorum (Sharpe, 1877) — Західні Вісаї; P. l. brevirostris (Tweeddale, 1877) — Східні Вісаї і острів Мінданао; P. l. occipitalis (Salvadori, 1893) — Басілан і острови Сулу.
Деякі дослідники виділяють підвиди P. l. nigrorum і P. l. brevirostris у окремі види Phapitreron nigrorum і Phapitreron brevirostris.
Поширення і екологія Лусонські пінони живуть у вологих і сухих тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в рідколіссях, чагарникових і бамбукових заростях. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря. Ведуть деревний спосіб життя. Живляться переважно плодами. Сезон розмноження триває з березня по червень.
Примітки
Джерела Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996 David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001