Василь Пилипович Єрмо́ленко ( 6 січня 1937, Липняжка — 31 травня 2015, Суми) — український художник декоративно-ужиткового мистецтва і графік; член Спілки радянських художників України з 1971 року. Чоловік художниці Олександри Єрмоленко (1938—2022).
Біографія Народився 6 січня 1937 року в селі Липняжці (нині Новоукраїнський район Кіровоградської області, Україна). 1960 року закінчив Одеське художнє училище; протягом 1960—1966 років навчався у Московському вищому художньо-промисловому училищі, де його викладачами були зокрема В. О. Ватагін, М. С. Селезньов. Дипломна робота — паркова скульптура «Три ведмедя» (керівник Василь Ватагін).
Упродовж 1966—1969 років працював на Баранівському порцеляновому заводі; у 1969—1973 роках — на Краснодарському порцеляновому заводі «Чайці»; у 1973—1984 роках — на Сумському порцеляновому заводі. Жив у Сумах, в будинку на вулиці Харківській, № 8. Помер 31 травня 2015 рокуСумщина. Велика спадщина. Образотворче мистецтво. — Суми: Університетська книга, 2018. — С. 144 : іл. — ISBN 978-966-680-877-9..
Творчість Виготовляв порцелянові та фаянсові вироби: створював композиції, скульптурну пластику, декоративні тарелі, пласти, сервізи. Серед робіт:
кубок «Ювілейний 1917—1967» (1967); декоративний посуд «Через віки» (1981); набір для лікеру та графин «Суми» (1995); гобелен «Крила України» (2007); набори «Ягоди» (1968, для вина); «Урожай» (1968, для вина); «Дорога» (1968, дитячий); «Вечір» (1968, чайний); «Червоне літо» (1968, чайний); «Лужок» (1970, кавовий); «Сріблястий» (1973, кавовий); «Червона калина» (1985); сервізи «Нептун» (1969); «Вершник на коні» (1974); «Золотий серпень» (1974); «Пеґас» (1976); скульптури «Берегиня» (1979); «Лісовик» (1979); «Гончар» (1988); «Біда» (1989); «Про ідеал» (1991); «Таїнство Січі» (1991); декоративні композиції «Слово о полку Ігоревім» (1982; 2000); «Козацькі дороги» (1984); «Вітаю щиро…» (1984); «Природа і художник» (1987); «На концерті» (1989); «Укри» (2001); «Ми далеко, але ми поряд» (2002); «Тут будуть Суми» (2007); «Суми збудовано» (2007); декоративні рельєфи «Ліс і море» (1969—1970, майоліка); «Тарас Шевченко та його герої» (1990, Будинок книги «Кобзар», Суми); «Похмурий день» (1992); «Мальовнича Україна» (1993); «Козацькі мандрівники під сузір'ям „Віз“» (1995); декоративні тарелі «Цирк» (1960); «Бірюза» (1983; 1992); «Степ уночі» (2000). </div> Брав участь в обласних, республіканських, всесоюзних і міжнародних мистецьких виставках з 1960 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1984—1985 роках, Сумах у 1997 і 2007 роках.
Окремі роботи художника зберігаються в Одеському, Чернігівському, Дніпровському, Сумському художніх музеях, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва в Києві, Одеському музеї порцеляни, Путивльському краєзнавчому музеїЛепьошкіна О. Театр скульптур Василя Єрмоленка [твори на тему «Слова о полку Ігоревім» в колекції Державного історико-культурного заповідника в Путивлі] / Олена Лепьошкіна // Місто Ярославни (Путивль). — 2012. — № 1 (січ.—лют.). — С. 6—7 : фот..
Відзнаки Бронзова медаль ВДНГ СРСР (1968); Диплом ІІ ступеня ВДНГ УРСР (1968); Заслужений художник УРСР з 1985 року.
Примітки
Література Ермоленко, Василий Филиппович // Художники народов СССР. Библиографический словарь. Том 4. Книга 1 (Елева—Кадышев). Москва. «Искусство». 1983, сторінка 47 ; Єрмоленко Василь Пилипович //
Єрмоленко Василь // Сумщина. Велика спадщина. Образотворче мистецтво / авт. тексту Валентина Ткаченко. — Суми: Університетська книга, 2018. — С. 144 : іл. — ISBN 978-966-680-877-9.